Під час огляду лікаря чи УЗД-обстеження, багато хто дізнається, що в щитовидній залозі наявні вузли. Чому цей процес такий поширений, якими бувають ці вузли, чи становлять вони небезпеку для організму? На ці та інші запитання відповідає сімейний лікар, ендокринолог для дорослих медичного центру VISE clinic Марія Шторх.
Маріє Василівно, що таке вузловий зоб?
Вузловий зоб – це будь-яке утворення в щитовидній залозі. Тобто це може бути вузол чи кіста, може бути рак щитовидної залози, або автоімунний тиреоїдит з псевдовузлами. Ці утворення найчастіше не супроводжуються ніякими скаргами, проте інколи вони великих розмірів, тоді людина може їх відчувати чи пропальпувати самостійно. Найчастіше утворення помічає під час огляду лікар, діагностуються при пальпації або при проведенні УЗД-дослідження.
Які причини появи вузлового зобу?
Основні причини появи даних утворів – дефіцит йоду і вплив іонізуючого випромінювання. З віком зростає ймовірність появи вузликів, впливає на їхню появу і стать, адже частіше вузлики виникають у жінок.
Важливий також гормональний вплив: вузлики можуть утворюватися чи прискорюється їхній ріст під час вагітності, менопаузи, статевого дозрівання. Також впливає спосіб життя людини, особливо негативний вплив має куріння.
Як знати, що утворений в щитовидній залозі вузлик стає небезпечним?
Вузликів може бути один, тоді це – вузловий зоб, їх може бути декілька, тоді це – багатовузловий зоб. При проведенні УЗД-дослідження лікар описує вузлик за певними критеріями: склад, ехогенність, положення, контур, включення. Кожен з цих описів має певну кількість балів.
У кінцевому підсумку лікар ультразвукової діагностики цю кількість балів сумує і переводить їх в так звану класифікацію TI-RADS. Дана класифікація потрібна для того, щоб ендокринолог запідозрив, вузлик є доброякісним чи злоякісним. Відповідно, різна кількість балів дає різне число, яке пишеться біля слова TI-RADS.
Якщо в описі ви побачите, що пише TI-RADS-1 – це доброякісне утворення. TI-RADS-2 – не злоякісне. TI-RADS-3 – ймовірно доброякісне, тобто низька ймовірність раку.
Якщо TI-RADS з числом 4 – це помірна ймовірність раку. Ну і якщо в описі є TI-RADS-5 – це значна ймовірність раку. Інколи ендокринолог буде рекомендувати проведення ТАПБ (тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії) навіть при TI-RADS 3 і 4, тому що значення має і розмір вузла. По УЗД, згідно з цією класифікацією, можна запідозрити, чи цей вузлик є злоякісним, але все одно кінцеве слово за пункцією.
Наскільки безпечною є пункція? Адже процедура візуально виглядає дещо страшною?
Насправді, це доволі безпечний, простий, швидкий метод, але навколо нього є багато міфів. Як проводять пункцію? Пацієнт лежить на кушетці, з одного боку перебуває лікар ультразвукової діагностики, який виводить вузлики на монітор, з іншого боку – лікар-хірург, який бачить, де саме знаходиться вузлик. Лікар-хірург проводить прокол вузла голкою і клітини потрапляють у цю голку.
Ще один учасник цього процесу – лікар-лаборант, який дивиться, чи достатньо набрано матеріалу, чи потрібно повторно провести пункцію.
Уся процедура триває дуже швидко, буквально кілька хвилин, не треба ніякої спеціальної підготовки. За відчуттями це, як внутрішньо-м’язовий укол.
Ви згадували про міфи навколо процедури пункції. Які з них найбільш поширені?
Іноді люди думають, що пункція може спровокувати появу злоякісних вузлів. Насправді, це не так. Вузлик або доброякісний, або злоякісний. І саме за допомогою пункції ми можемо це визначити. Немає ніякої доведеної інформації, що вузлик був доброякісним, а після пункції став злоякісним. Схожий укол людина отримує під час проведення вакцинації, лише у ділянку плеча. Після вакцинації ні в кого не утворюється злоякісний вузол в місці введення вакцини. Тому, ми розуміємо, що і після пункції не може утворюватися рак. Також часто вважають, що пункція посилює ріст вузла. Це не так. На ріст вузла може впливати багато чинників, але не пункція.
Деколи пацієнти думають, що при проведенні даного дослідження є ймовірність зачепити навколишні органи. Насправді – ні, під контролем УЗД хірург добре бачить куди потрібно ввести голку. Тому даний метод є безпечним.
Ще один міф – це боляче. Процедуру не можна назвати приємною, але навіть той же самий внутрішньо-м’язовий укол не є приємним.
Що відбувається після проведення пункції?
Процедура триває декілька хвилин. Потім отриманий матеріал перевіряють в лабораторії, існує своя класифікація і тоді лікарі описують, чи вузлик доброякісний, чи злоякісний.
Якщо вузлик доброякісний, ми за ним в подальшому спостерігаємо. Проводимо повторні УЗД дослідження в динаміці. Якщо вузлик злоякісний, то в подальшому пацієнтом займається хірург спільно з ендокринологом, пропонується операція, переважно видалення всієї щитовидної залози. Зрідка пункція може бути неінформативною або результат показує атипові клітини або злоякісні клітини не «потрапили» до голки під час проведення пункції. Інколи, пацієнту рекомендують повторити проведення пункції. Всі вузлики підлягають спостереженню в подальшому. З часом пацієнту можуть пропонувати повторення ТАПБ, навіть якщо попередній результат свідчив про доброякісний утвір. Особливо, якщо вузол швидко росте або стає «підозрілим».
Що робити,аби не виникали вузлики в щитовидній залозі?
Необхідно вести здоровий спосіб життя, без шкідливих звичок, проявляти фізичну активність, профілактично вживати йод. Найкраще йод отримувати з йодованою сіллю, оскільки в нашому регіоні продукти харчування не збагачуються йодом і є дефіцит йоду у ґрунтах і воді.
Якщо не вживається йодована сіль, то рекомендується приймати таблетки з йодом. Є певні стани, коли таблетований йод не бажано вживати. Якщо у Вас є такий стан, то ендокринолог повідомить про це. Обов’язково йод мають приймати вагітні та жінки, які годують грудьми.
Наскільки частозустрічаються вузлові зоби?
Дуже часто. Якщо мова про збільшення щитовидки – це дифузний зоб, якщо утворився вузлик – вузловий зоб. Рідко в кого з віком немає якихось утворень у щитовидній залозі. Переважно людина про них і не здогадується, допоки не зробить УЗД.
Є вузлики маленькі, які під час пальпації щитовидної залози не відчуваються. З метою профілактики в йододефіцитних районах, раз на кілька років, варто виконувати УЗД щитовидної залози.
Якщо ми говоримо про лікування вузлового зобу, то доказового медикаментозного лікування не існує. Різного роду дієтичні добавки, не дають жодного ефекту і не включені в міжнародні протоколи. Якщо вузлик великий і приносить дискомфорт або є злоякісним то проводять хірургічне втручання або радіойодтерапія. Тому не варто витрачати зайві кошти і час. Довіряти потрібно доказовій медицині.








