«Він майже нічого не їсть», «Вона перебирає їжею», «Сьогодні з’їла дві ложки й усе», «Дитина погоджується тільки на макарони» – такі скарги педіатри чують від батьків дуже часто. Особливо це стосується дітей раннього та дошкільного віку.
Але чи справді кожна дитина, яка їсть мало або вибірково, має проблему зі здоров’ям? Чому апетит може змінюватися протягом дня чи навіть тижня? І коли відмова від їжі вже потребує консультації лікаря? Відповіді на ці запитання дали лікарі-педіатри медичного центру VISE clinic.
Якщо дитина мало їсть, чи завжди це означає, що вона не доотримує поживні речовини?
Не обов’язково. У дітей апетит може суттєво змінюватися залежно від віку, темпів росту, активності та навіть того, скільки дитина з’їла напередодні. Відповідно, потреба в їжі також може зменшуватися. Батькам іноді здається парадоксальним: дитина стала активнішою, але їсть менше. Насправді це може бути нормальною віковою особливістю. Американська академія педіатрії зазначає, що після першого року життя батьки часто помічають різке зниження апетиту та більш непередбачувану харчову поведінку.
Тому оцінювати харчування дитини лише за одним днем не варто. Значно важливіше дивитися на загальну картину: як дитина росте, розвивається, наскільки вона активна, який у неї раціон протягом тижня.
Чому дитина може сьогодні добре їсти, а завтра практично відмовлятися від їжі?
Це досить поширена ситуація. Апетит у дітей не завжди однаковий. Якщо напередодні дитина з’їла більше, наступного дня вона може їсти менше. Крім того, приблизно у віці 2-4 років вибірковість у харчуванні є дуже поширеною. Дитина може відмовлятися від продукту, який ще недавно їла із задоволенням, або погоджуватися лише на кілька знайомих страв. Це частково пов’язано з розвитком самостійності, формуванням харчових уподобань і настороженістю до нових продуктів. Тут важливо не перетворювати кожен прийом їжі на боротьбу.
А як зрозуміти, що дитина справді їсть достатньо?
Перш за все, не потрібно орієнтуватися тільки на розмір порції. Для однієї дитини певна кількість їжі може бути нормальною, для іншої – недостатньою. Педіатр оцінює ріст і розвиток дитини в динаміці: вагу, зріст або довжину тіла, відповідні показники за віком, а також загальний стан. Графіки росту використовують саме для спостереження за динамікою, а не як самостійний діагноз. Якщо дитина активна, нормально розвивається, має стабільну динаміку росту і в раціоні присутні різні групи продуктів, саме по собі вибіркове харчування ще не означає захворювання.
Які помилки батьки найчастіше роблять, коли намагаються нагодувати дитину?
Одна з найпоширеніших помилок – змушувати дитину їсти. «Ще три ложки», «Поки не доїси – не встанеш», «З’їж овочі – отримаєш солодке» – такі фрази можуть здаватися способом сформувати правильні харчові звички, але постійний тиск навколо їжі може перетворити прийом їжі на джерело конфлікту. Принцип responsive feeding, або чутливого годування, передбачає, що дорослий відповідає за те, що, коли і де запропонувати дитині, а дитина поступово вчиться визначати, чи їсти і скільки з’їсти, орієнтуючись на власні сигнали голоду та ситості. Такий підхід рекомендує WHO. Тобто завдання батьків – запропонувати дитині поживну їжу, а не змусити її з’їсти конкретну кількість.
Що робити, якщо дитина відмовляється від нового продукту?
Не потрібно робити висновок, що вона «ніколи цього не їстиме». Дітям часто потрібен час, щоб звикнути до нового смаку, запаху, вигляду або текстури. Новий продукт можна пропонувати разом із уже знайомою їжею, невеликими порціями. Якщо сьогодні дитина відмовилася – це не означає, що продукт потрібно назавжди викреслити з меню. Важливо також, щоб дитина бачила, як їдять батьки. Спільні сімейні прийоми їжі та приклад дорослих можуть допомагати формуванню харчових звичок.
Чи варто окремо готувати дитині її «улюблені страви», якщо вона відмовляється від спільної їжі?
Якщо кожна відмова від їжі автоматично призводить до появи окремого меню, дитина може швидко зрозуміти, що відмова – це спосіб отримати бажану страву. Краще, коли дитина їсть разом із сім’єю. У страві можна залишити хоча б один продукт, який вона зазвичай їсть, і паралельно пропонувати інші продукти. Не потрібно змушувати їх скуштувати, але важливо продовжувати спокійно пропонувати різноманітну їжу.
А чи можуть перекуси впливати на апетит?
Так. Якщо дитина постійно щось перекушує або отримує багато калорійних напоїв між основними прийомами їжі, до обіду чи вечері вона може просто не бути голодною. Тому корисно мати зрозумілий режим харчування. Для дітей, у яких є проблеми з набором ваги або ростом, NICE рекомендує розглядати регулярний режим, зокрема три основні прийоми їжі та два перекуси, адаптуючи його до віку й індивідуальних потреб дитини. Надмірна кількість молока або інших енергетично насичених напоїв також може зменшувати апетит до іншої їжі.
Коли батькам уже не варто просто спостерігати, а потрібно звернутися до педіатра?
Насамперед тоді, коли проблема виходить за межі простої вибірковості. Наприклад, варто проконсультуватися з лікарем, якщо дитина втрачає вагу або недостатньо її набирає, помітно відстає в рості, постійно млява, має інші симптоми або її раціон стає надзвичайно обмеженим.
Також важливо звернути увагу на труднощі під час самого прийому їжі: кашель або поперхування під час їжі, виражену відразу до певних текстур, біль, блювання, значні проблеми з жуванням чи ковтанням. Якщо є порушення росту, NICE рекомендує оцінювати не лише харчування, а й можливі медичні, розвиткові та інші фактори.
Чи потрібно одразу робити багато аналізів, якщо дитина погано їсть?
Ні. Сам факт вибіркового харчування не означає, що дитині необхідний великий перелік обстежень. Спочатку лікар оцінює дитину комплексно: скарги, харчування, динаміку росту, розвиток, режим, симптоми та особливості поведінки під час їжі. Подальші обстеження призначаються тоді, коли для них є показання.
Якщо дитина почувається добре, нормально росте і немає інших насторожливих симптомів, додаткові дослідження не завжди потрібні. NICE окремо наголошує, що за відсутності інших клінічних проблем широкі обстеження при порушенні набору ваги часто не виявляють конкретної причини.
Що б ви порадили батькам, які щодня переживають через те, що дитина мало їсть?
Насамперед – не оцінювати харчування дитини за одним прийомом їжі або одним днем. Намагайтеся створити спокійну атмосферу за столом. Пропонуйте різноманітну їжу, їжте разом із дитиною, не змушуйте її доїдати та не використовуйте їжу як нагороду чи покарання. Давайте дитині можливість поступово знайомитися з новими продуктами.
І найважливіше – дивіться не лише на тарілку, а на дитину загалом. Якщо вона активна, розвивається відповідно до віку, добре росте і в її раціоні є різні групи продуктів, періоди вибірковості можуть бути звичайною частиною дорослішання.
А якщо вас турбує не лише кількість їжі, а й вага, зріст, розвиток, самопочуття або поведінка дитини під час їжі – краще обговорити це з педіатром. Іноді кілька правильних запитань під час консультації допомагають відокремити вікову особливість від ситуації, яка справді потребує уваги.
