Вересень – це не лише початок навчального року, а й період, коли батьки частіше стикаються з нежитем, кашлем, болем у горлі та температурою у дітей. Особливо помітно це після початку відвідування садочка або повернення до школи. Іноді здається, що дитина тільки одужала – і вже через кілька днів захворіла знову. Про це та інше пояснює дорослий та дитячий лікар-отоларинголог медичного центру VISE clinic Світлана Дедерчук (Гнатишак).
Світлано Йосипівно, чому після початку відвідин дитячого садочка чи школи діти хворіють частіше?
Причина досить проста: різко збільшується кількість контактів. У групі чи класі дитина щодня контактує з багатьма іншими дітьми та, відповідно, з великою кількістю респіраторних вірусів, з якими раніше могла не зустрічатися. Американська академія педіатрії зазначає, що здорові діти можуть переносити приблизно 6-8 застуд протягом року, а у дітей, які відвідують дитячі колективи, їх може бути ще більше. У перший рік відвідування дитячого закладу кількість респіраторних інфекцій особливо висока, а надалі зазвичай поступово зменшується.
Якщо дитина часто застуджується, чи означає це наявність в неї ЛОР-захворювання?
Сама по собі велика кількість застуд ще не означає наявність ЛОР-захворювання. Набагато важливіше інше: чи повністю дитина відновлюється між епізодами ГРВІ?
Ситуація з частими застудами не має викликати великої тривоги, якщо після кожного епізоду ГРВІ дитина:
- знову вільно дихає носом;
- не має постійного нежитю;
- нормально чує;
- не скаржиться на біль або закладеність у вухах;
- не хропе постійно;
- нормально спить;
- залишається активною;
- нормально росте та розвивається;
- між захворюваннями повертається до свого звичайного стану.
Варто також пам’ятати, що симптоми звичайної вірусної інфекції не завжди зникають за 2-3 дні. Нежить і закладеність носа можуть тривати до 10-14 днів.
Коли потрібен огляд ЛОР-лікаря?
Часті вірусні інфекції можуть провокувати або проявляти проблеми з носоглоткою, аденоїдами, слуховими трубами, середнім вухом і мигдаликами. Тому звернути увагу потрібно не стільки на кількість ГРВІ, скільки на симптоми, які залишаються між захворюваннями або регулярно повторюються після них.
Насторожити мають такі ситуації:
1. Дитина постійно дихає ротом. Якщо гостра застуда вже минула, а дитина продовжує більшу частину часу дихати ротом, варто з’ясувати причину. Особливо важливо звернути увагу, якщо разом із диханням ротом з’являються постійна закладеність носа, гугнявість або порушення сну.
2. Дитина хропе майже щоночі. Хропіння під час гострого нежитю може бути тимчасовим.
Але якщо дитина хропе і після одужання, спить із відкритим ротом, часто прокидається, батьки помічають паузи в диханні – це вже привід для консультації.
3. Після застуди дитина стала гірше чути. Це симптом, який батьки іноді помічають не одразу.
Дитина може:
- перепитувати;
- просити зробити телевізор голосніше;
- не реагувати, коли до неї звертаються тихим голосом;
- говорити голосніше;
- здаватися неуважною.
Причиною може бути порушення роботи слухової труби після ГРВІ та накопичення рідини за барабанною перетинкою. При цьому вухо може взагалі не боліти.
4. Часто виникають отити. Ніс, носоглотка та середнє вухо анатомічно пов’язані між собою. Під час ГРВІ набряк у носоглотці може порушувати роботу слухової труби. У дітей ця проблема виникає особливо легко через вікові анатомічні особливості.
Якщо практично кожен нежить закінчується болем у вусі, гострим отитом або тривалою закладеністю вуха, варто провести ЛОР-обстеження. Збільшені аденоїди також можуть порушувати функцію слухових труб і бути пов’язаними з повторними середніми отитами та кондуктивним зниженням слуху.
5. Нежить ніби ніколи повністю не минає. Ще одна поширена ситуація: температура і загальне нездужання зникли, але закладеність носа та виділення залишаються. Важливо: жовтий або зелений колір слизу сам по собі не означає бактеріальну інфекцію і не є автоматичним показанням до антибіотика. Зміна кольору виділень може спостерігатися і при звичайному вірусному нежиті.
Оцінка лікаря потрібна, якщо симптоми довго не покращуються, після початкового одужання дитині знову стає значно гірше або з’являються інші насторожливі прояви. Не варто також забувати про алергічний риніт, який іноді батьки помилково сприймають як «постійну застуду».
6. Часті захворювання супроводжуються вираженими проблемами з горлом. Повторний біль у горлі також не завжди означає хронічний тонзиліт. Більшість гострих респіраторних інфекцій у дітей мають вірусне походження. Однак якщо регулярно виникають епізоди високої температури, значного болю при ковтанні, збільшення мигдаликів, нальотів або підтверджених стрептококових тонзилітів, лікар має оцінити частоту та характер цих епізодів окремо.
Що може перевірити ЛОР-лікар?
Обсяг обстеження залежить від скарг і симптомів конкретної дитини. Під час консультації ЛОР-лікар оцінює носове дихання, стан слизової оболонки носа, піднебінних мигдаликів, барабанних перетинок, а також ознаки наявності рідини в середньому вусі.
За потреби лікар також може оцінити стан носоглотки та аденоїдів. Для цього за показаннями проводять ендоскопічне дослідження порожнини носа та носоглотки.
Чого не варто робити при кожній застуді?
Часті ГРВІ не означають, що кожного разу дитині потрібні антибіотики. Антибіотики не лікують вірусні інфекції та не призначаються «для профілактики» бактеріальних ускладнень.
Також не варто без консультації лікаря постійно використовувати велику кількість препаратів «для імунітету», антибактеріальні засоби або тривало застосовувати судинозвужувальні краплі. Лікування має залежати від причини симптомів, а не лише від того, як часто дитина хворіє.
Що потрібно знати батькам?
Часті застуди після початку відвідування садочка або школи – поширене явище і не завжди свідчать про хворобу чи «слабкий імунітет».
Але є просте правило: важливо не лише те, як часто дитина хворіє, а те, чи повністю вона одужує між захворюваннями. Якщо між ГРВІ дитина нормально дихає носом, добре чує, не хропе та почувається добре – часті вірусні інфекції можуть бути частиною адаптації до дитячого колективу.
Якщо ж залишаються постійне дихання ротом, хропіння, порушення сну, повторні отити, закладеність вух, зниження слуху або тривала закладеність носа – це вже привід звернутися до ЛОР-лікаря та визначити, чи потрібне додаткове обстеження.
