Гнатишак Світлана

Світлана Гнатишак: «Аденоїди у дітей: головні міфи, які досі турбують батьків»

Picture of Автор: VISE clinic

Автор: VISE clinic

Cімейна клініка у Івано-Франківську

Поділитися:

Зміст

Дитина постійно дихає ротом, хропе, має часті отити… Вам необхідно пройти обстеження у лікаря отоларинголога, адже у дитини можуть бути збільшені аденоїди. Що таке аденоїди, чи обов’язково їх видаляти в дитинстві, як відбуваються такі операції та які міфи існують навколо цієї теми? Про це та інше розповідає дорослий та дитячий лікар-отоларинголог медичного центру VISE clinic Світлана Гнатишак.

Світлано Йосипівно, що таке аденоїди?

Аденоїди – це лімфоїдна тканина, яка розташовується на задній стінці носоглотки і є частиною імунної системи. Зазвичай вони допомагають організму реагувати на подразники, такі як віруси або бактерії. Проблеми з ними виникають тоді, коли аденоїди надмірно збільшуються і починають заважати нашому нормальному носовому диханні.

Тобто, в принципі, аденоїди є корисними в організмі?

Вони є  частина імунної системи дитини, яка бере участь у місцевому захисті дихальних шляхів.

Чому аденоїди збільшуються? 

Збільшення аденоїдів зазвичай має багатофакторну природу. Найчастіше це поєднання частих вірусних інфекцій, бактеріального запалення, алергічного риніту та факторів навколишнього середовища, зокрема пасивного куріння. У відповідь на постійну стимуляцію лімфоїдна тканина глоткового мигдалика збільшується. Найчастіше це спостерігається у дітей віком 3-7 років, а після 10-12 років аденоїдна тканина поступово зменшується

Які існують міфи щодо аденоїдів?

Дуже часто до мене приходять батьки, які мають певні стереотипні думки щодо аденоїдів, які побутують в суспільстві.

Перший стереотип: аденоїди є у всіх дітей, тому їх не потрібно лікувати.

Лімфоїдна тканина носоглотки є у всіх дітей і сама по собі не є патологією. Проблемою аденоїди стають тоді, коли їх збільшення починає порушувати носове дихання, сон, слух або спричиняє часті отити

Також часто кажуть, що аденоїди діагностуємо, тільки по симптомах

Зазвичай симптоми дуже важливі для діагностування, але для лікаря золотим стандартом для огляду, визначення і встановлення діагнозу гіпертрофії глоткового мигдалика є ендоскопічне обстеження носоглотки.

Тільки ендоскопом ми можемо побачити об’єм лімфоїдної тканини, визначити ступінь самих аденоїдів, і відповідно чітко поставити діагноз гіпертрофії глоткового мигдалика.

Дуже часто батьки вважають: якщо у дитини зелені соплі, це все через аденоїди і лікувати їх не треба.

Зелені виділення з носа не завжди означають аденоїди або бактеріальну інфекцію. Колір слизу сам по собі не є критерієм для встановлення діагнозу. Причинами можуть бути вірусні інфекції, бактеріальне запалення, алергічний риніт або гіпертрофія аденоїдів. Саме тому важливо не лікувати лише «зелені соплі», а встановити причину порушення носового дихання та виділень.

Дуже часто батьки вважають, що при аденоїдах потрібні антибіотики. Зазвичай – ні. Антибактеріальна терапія потрібна лише тоді, коли є ознаки бактеріальної інфекції. У більшості випадків у дітей переважають вірусне або хронічне запалення, при яких антибіотики неефективні. Неконтрольоване використання антибіотиків, може сприяти розвитку антибіотикорезистентності — стану, коли бактерії стають нечутливими до лікування.

При гіпертрофії аденоїдів застосовують як консервативне, так і хірургічне лікування. У багатьох випадках першим етапом є медикаментозна терапія, зокрема інтраназальні кортикостероїди, які допомагають зменшити запалення, набряк і прояви обструкції. Тактика лікування визначається після ендоскопічного огляду носоглотки. Якщо консервативне лікування неефективне або у дитини є виражене порушення носового дихання, апное уві сні, часті отити, зниження слуху чи формування неправильного прикусу, тоді розглядається оперативне – аденотомія.

Які симптоми мають насторожити батьків і підказати їм, що у дитини збільшилися аденоїди?

Я б хотіла розказати про так звані «червоні прапорці», на що потрібно звернути увагу батькам дітей, щоб запідозрити аденоїди. Насамперед, коли дитина постійно дихає ротом, навіть уві сні. Коли дитина спить і є короткочасні зупинки дихання. Це такий званий апное синдром. Коли в дитини дуже часто виникають отити. Коли є значна закладеність носу і гунявість, але при цьому немає ні температури, ні ознак якогось вірусного захворювання. Також у деяких дітей тривале порушення носового дихання може впливати на формування лицевого скелета та прикусу. У таких випадках важливо не лише звернутися до стоматолога чи ортодонта, а й пройти огляд у ЛОР-лікаря.

Ми згадали, що іноді маленьким пацієнтам призначають хірургічне втручання. Як відбувається ця операція?

До лікаря приходять батьки, особливо, якщо ми говоримо про людей віком 40+, в них ще є травматичний досвід болючого видалення аденоїдів в їхньому дитинстві.

Насправді зараз підхід до видалення аденоїдів змінився кардинально. Сучасна аденотомія суттєво відрізняється від методик, які використовували багато років тому. Сьогодні у дітей операцію переважно проводять під загальною анестезією, тому дитина не відчуває болю чи психологічного стресу під час втручання. Часто використовується ендоскопічний контроль, який дозволяє хірургу точно бачити операційне поле. Однією із сучасних методик є холодноплазмова аденотомія (коблація), яка дає змогу мінімізувати травматизацію тканин і знизити ризик кровотечі. У більшості випадків дитина повертається додому вже в день операції, а відновлення проходить відносно легко.

Якщо ігнорувати аденоїди у дитини, які можуть бути наслідки? Тобто якщо батьки або вперто не помічають ці сигнали, або коли дитина приходить на якийсь профогляд до лікаря, і батьки просто не хочуть жодних лікувань аденоїдів. Що відбувається тоді?

Якщо тривалий час ігнорувати виражене збільшення аденоїдів, це може впливати не лише на носове дихання, а й на сон, слух та правильне формування лицевого скелета дитини. Через постійне ротове дихання з часом можуть формуватися порушення прикусу та так званий аденоїдний тип обличчя. Крім того, аденоїди часто порушують вентиляцію середнього вуха, через що у дітей виникають секреторні отити та погіршення слуху. Батькам варто звертати увагу на хропіння, неспокійний сон, втому, неуважність і постійну закладеність носа, навіть якщо дитина не скаржиться напряму.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.

Інші новини

Бриндзей Ольга Володимирівна
Інтерв'ю

Ольга Бриндзей: «Не всі патології серця болять»

Що робити, щоб наше серце було здоровим? Які існують міфи навколо захворювань серця? Чому не можна самостійно призначати собі ліки? Який стосунок до серцевих патологій має підвищений холестерин? На ці та інші запитання відповідає лікар-кардіолог, сімейний лікар, терапевт медичного центру VISE clinic Ольга Бриндзей. Ольго Володимирівно, якщо ми говоримо про серце, чи є якісь міфи, створені людьми навколо захворювань серця

Шторх Марія Василівна
Інтерв'ю

Марія Шторх: «Які медичні обстеження важливо проходити у віці після 60-ти»

Кожен вік має свої переваги водночас кожен вік має і свої особливості. Які саме обстеження варто проходити після 60-ти років, якими оглядами не можна нехтувати і чому саме розповідає сімейний лікар та лікар-ендокринолог медичного центру VISE clinic Марія Шторх. Маріє Василівно, чому так часто звучать заклики проходити регулярні медичні огляди людям після 60-ти років? Вік після 60-ти років несе в

Гнип Ірина Петрівна
Інтерв'ю

Ірина Гнип: «Досі існує чимало міфів щодо контрацептивних пігулок»

Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) – один із найбільш досліджених медичних препаратів у історії фарміндустрії. Вони змінили соціальний та медичний ландшафт XX століття, подарувавши жінкам контроль над власним репродуктивним здоров’ям. Проте й сьогодні довкола протизаплідних таблеток витає величезна кількість стереотипів – від побоювань «виростити бороду» до міфів про необоротне безпліддя. Розібратися, як насправді працюють КОК, якими вони бувають, які приховані плюси

педіатри Vise clinic
Інтерв'ю

Дитина погано їсть: коли це особливість віку, а коли проблема?

«Він майже нічого не їсть», «Вона перебирає їжею», «Сьогодні з’їла дві ложки й усе», «Дитина погоджується тільки на макарони» – такі скарги педіатри чують від батьків дуже часто. Особливо це стосується дітей раннього та дошкільного віку. Але чи справді кожна дитина, яка їсть мало або вибірково, має проблему зі здоров’ям? Чому апетит може змінюватися протягом дня чи навіть тижня? І

Тарасенко (Холодій) Тетяна Володимирівна
Інтерв'ю

Тетяна Холодій (Тарасенко): «Не кожен осінній спад настрою є депресією»

З настанням осені чимало людей відчувають втому, поганий настрій, відсутність сил на виконання щоденних обов’язків. Чи справді існує так звана «осіння хандра», чи причини в іншому? Як відрізнити осінній смуток від депресії, як можна допомогти собі в цей період року та коли варто звернутися за медичною допомогою, розповідає практичний психолог, арт-терапевт, пісочний терапевт VISE clinic Тетяна Холодій (Тарасенко). Тетяно Володимирівно,

Світлана Дедерчук (Гнатишак)
Інтерв'ю

Світлана Дедерчук (Гнатишак): «Чому дитина часто хворіє після садочка чи школи?»

Вересень – це не лише початок навчального року, а й період, коли батьки частіше стикаються з нежитем, кашлем, болем у горлі та температурою у дітей. Особливо помітно це після початку відвідування садочка або повернення до школи. Іноді здається, що дитина тільки одужала – і вже через кілька днів захворіла знову. Про це та інше пояснює дорослий та дитячий лікар-отоларинголог медичного

Vodafone
+38 066 563 5430

Kyivstar
+38 067 563 5430

Email
info@vise.com.ua

Адрес
м. Івано-Франківськ, вулиця Сорохтея, 14а

Графік роботи
Понеділок – П’ятниця: 9:00 – 19:00; Субота: 9:00 – 17:00; Неділя – 11:00-15:00.

Замовити дзвінок