Час від часу, як дітям, так і дорослим, доводиться здавати кров на аналіз. І якщо доросла людина, навіть боячись цієї медичної процедури, може взяти себе в руки, то далеко не кожна дитина може подолати свій страх перед цією процедурою. Як підготувати дитину до здачі крові, як зробити так, аби все відбулося максимально комфортно фізично й емоційно, розповідає старша медична сестра медичного центру VISE clinic Анна Поляк.
Зазвичай діти дуже бояться процедури здачі крові.
Дуже важливою є підготовка дитини до забору крові. Взагалі дослідження крові – це важливий лабораторний тест, який призначають і діткам, і дорослим. Більшість дітей боїться таких медичних процедур. Вони не розуміють, для чого їм потрібні ці неприємні маніпуляції. Мова як про забір крові з пальчика, так і з вени. Найбільше для дітей психологічно і фізично важко пережити забір крові з вени. Зазвичай в багатьох країнах кров з пальця навіть не беруть, і не розглядають такий варіант. Там діє лише забір крові з вени, який дозволяє взяти більшу кількість матеріалу для дослідження. Наприклад, ми можемо ту ж капілярну кров для загального аналізу, також взяти з вени. Все одним проколом.
Що робити, аби похід до лабораторії не був для дитини стресом?
Ми рекомендуємо і просимо батьків підготувати дитину до цієї процедури. Які наші рекомендації? Спокійно розкажіть дитині, як все буде відбуватися, для чого це необхідно і як себе потрібно поводити під час процедури забору крові. Без підготовки дитина може здійснювати опір. Це негативно впливає на якість крові, викликає гемоліз, тобто руйнування еритроцитів, відбувається утворення згустків. Це призводить до некоректних результатів досліджень.
Також гіперактивність дитини є перепоною для роботи медсестри. Може статися прокол вени, утворюються гематоми. Або, якщо дитина дуже гіперактивна, виривається, то цю маніпуляцію доведеться проводити повторно.
Не варто обманювати дитину, казати, що це буде зовсім не боляче. Дитині просто треба все пояснити, сказати правду, що під час уколу вона відчує невеликий біль. Ми це називаємо «укус комарика».
У багатьох лабораторіях, у нашій також, забір крові проводять системою вакутайнером. Вона є не лише абсолютно безпечною, тому що взагалі не відбувається контакту з кров’ю, але і викликає значно менше болісних відчуттів навіть у маленьких дітей.
Також дуже важливе психологічне налаштування дитини. Рекомендуємо перед походом до лабораторії батькам і дітям погратися в лікаря, зробити уколи лялькам, м’яким іграшкам, дати дитині можливість відчути себе лікарем. Можна й мінятися ролями. Наприклад, спочатку дитина робить уколи, потім укол роблять дитині. Власне, за допомогою таких рольових ігор, дитина під час процедури буде більш розслабленою, адже матиме певний досвід, знатиме, що її очікує. Якщо діти раніше вже здавали кров, особливо мова про вік 3-4 роки, і якщо у них залишилися неприємні спогади, то такий психологічний підхід і правильна підготовка допомагають уникнути зайвого стресу. Існує багато мультфільмів, які також розповідають про забір крові.
Чи важливою при таких процедурах є роль батьків? Як саме батьки мають поводитися під час медичних маніпуляцій з дитиною?
Ми йдемо до лікаря, ми граємося, ми несемо з собою улюблену іграшку. Можна провести дитині асоціацію з улюбленим героєм мультфільму. Також батькам варто пообіцяти дитині подарунок, щоб для дитини була якась винагорода після неприємної процедури.
Ми постійно пояснюємо батькам, що вони також мають бути налаштовані спокійно, впевнено, тому що дитина відчуває їхній емоційний стан, особливо – маленькі діти. Батьки в маніпуляційному кабінеті мають бути абсолютно спокійними, не нервувати самим, і не передавали такий свій стан дитині.
Ми просимо батьків обов’язково взяти дитину на руки, відвернути її голову від шприца, в деяких випадках потримати її ручку, порахувати зірочки чи квіточки на вікні, відволікати дитину, наскільки це можливо.
Що робити, якщо подолати страх не вдається і дитина все ж панікує?
Якщо дитина дуже налякана, сильно кричить, її вени спазмуються і це ускладнює взяття крові. Іноді медсестрі не вдається провести процедуру з першого разу, тому необхідно буде знову робити прокол. Це повторний стрес і не лише для дитини, але і для медсестри.
Саме кожна мама найкраще розуміє свою дитину. Бувають випадки, коли дитина каже, що не дозволить взяти кров. І мама просить медичного працівника почекати, спокійно поговорить з дитиною, та візьме себе в руки, погодиться на процедуру і спокійно дасть руку для забору крові. Або ж мама знає, що вмовити дитину не вдасться, тоді вона просто допомагає потримати дитину під час процедури.
Якою має бути фізична підготовка пацієнта до процедури забору крові?
Всі аналізи здаються виключно натщесерце (між останнім прийом їжі і взяттям крові повинно пройти не менше 8 годин). Маленьким дітям – 3-4 години по можливості. Дитині на грудному вигодовуванні забір проводимо ближче до наступного годування. Можна давати пити водичку, дорослим обов’язково рекомендуємо пити воду перед забором крові. Просимо пацієнтів уникати фізичної активності, бо це також впливає на склад крові. Ми рекомендуємо: якщо ви йдете на здачу крові, рухайтеся спокійно, розмовляйте, готуйте і дитину, і себе.
Процедура позаду, все уже минуло. Що далі?
Добре, коли дитина взяла з собою улюблену іграшку. Також варто взяти якісь смаколики: бутерброд, печиво, водичку, сік, якісь снеки і перекусити.
Дитина здала кров, ми їй сказали, що вона – молодець, похвалили за сміливість, сіли, перекусили, обійняли дитину, заспокоїлися. Впевненість, доброзичливість і спокій батьків – запорука успішного взяття крові у дитини.
