Не варто обманювати дитину, казати, що укол у вену – це зовсім не боляче

Picture of Автор: VISE clinic

Автор: VISE clinic

Cімейна клініка у Івано-Франківську

Поділитися:

Зміст

Час від часу, як дітям, так і дорослим, доводиться здавати кров на аналіз. І якщо доросла людина, навіть боячись цієї медичної процедури, може взяти себе в руки, то далеко не кожна дитина може подолати свій страх перед цією процедурою. Як підготувати дитину до здачі крові, як зробити так, аби все відбулося максимально комфортно фізично й емоційно, розповідає старша медична сестра медичного центру VISE clinic Анна Поляк.

Зазвичай діти дуже бояться процедури здачі крові.

Дуже важливою є підготовка дитини до забору крові. Взагалі дослідження крові – це важливий лабораторний тест, який призначають і діткам, і дорослим. Більшість дітей боїться таких медичних процедур. Вони не розуміють, для чого їм потрібні ці неприємні маніпуляції. Мова як про забір крові з пальчика, так і з вени. Найбільше для дітей психологічно і фізично важко пережити забір крові з вени. Зазвичай в багатьох країнах кров з пальця навіть не беруть, і не розглядають такий варіант. Там діє лише забір крові з вени, який дозволяє взяти більшу кількість матеріалу для дослідження. Наприклад, ми можемо ту ж капілярну кров для загального аналізу, також взяти з вени. Все одним проколом.

Що робити, аби похід до лабораторії не був для дитини стресом?

Ми рекомендуємо і просимо батьків підготувати дитину до цієї процедури. Які наші рекомендації? Спокійно розкажіть дитині, як все буде відбуватися, для чого це необхідно і як себе потрібно поводити під час процедури забору крові. Без підготовки дитина може здійснювати опір. Це негативно впливає на якість крові, викликає гемоліз, тобто руйнування еритроцитів, відбувається утворення згустків. Це призводить до некоректних результатів досліджень.

Також гіперактивність дитини є перепоною для роботи медсестри. Може статися прокол вени, утворюються гематоми. Або, якщо дитина дуже гіперактивна, виривається, то цю маніпуляцію доведеться проводити повторно.

Не варто обманювати дитину, казати, що це буде зовсім не боляче. Дитині просто треба все пояснити, сказати правду, що під час уколу вона відчує невеликий біль. Ми це називаємо «укус комарика». 

У багатьох лабораторіях, у нашій також, забір крові проводять системою вакутайнером. Вона є не лише абсолютно безпечною, тому що взагалі не відбувається контакту з кров’ю, але і викликає значно менше болісних відчуттів навіть у маленьких дітей. 

Також дуже важливе психологічне налаштування дитини. Рекомендуємо перед походом до лабораторії батькам і дітям погратися в лікаря, зробити уколи лялькам, м’яким іграшкам, дати дитині можливість відчути себе лікарем. Можна й мінятися ролями. Наприклад, спочатку дитина робить уколи, потім укол роблять дитині. Власне, за допомогою таких рольових ігор, дитина під час процедури буде більш розслабленою, адже матиме певний досвід, знатиме, що її очікує. Якщо діти раніше вже здавали кров, особливо мова про вік 3-4 роки, і якщо у них залишилися неприємні спогади, то такий психологічний підхід і правильна підготовка допомагають уникнути зайвого стресу. Існує багато мультфільмів, які також розповідають про забір крові.

Чи важливою при таких процедурах є роль батьків? Як саме батьки мають поводитися під час медичних маніпуляцій з дитиною?

Ми йдемо до лікаря, ми граємося, ми несемо з собою улюблену іграшку. Можна провести дитині асоціацію з улюбленим героєм мультфільму. Також батькам варто пообіцяти дитині подарунок, щоб для дитини була якась винагорода після неприємної процедури. 

Ми постійно пояснюємо батькам, що вони також мають бути налаштовані спокійно, впевнено, тому що дитина відчуває їхній емоційний стан, особливо – маленькі діти. Батьки в маніпуляційному кабінеті мають бути абсолютно спокійними, не нервувати самим, і не передавали такий свій стан дитині. 

Ми просимо батьків обов’язково взяти дитину на руки, відвернути її голову від шприца, в деяких випадках потримати її ручку, порахувати зірочки чи квіточки на вікні, відволікати дитину, наскільки це можливо.

Що робити, якщо подолати страх не вдається і дитина все ж панікує?

Якщо дитина дуже налякана, сильно кричить, її вени спазмуються і це ускладнює взяття крові. Іноді медсестрі не вдається провести процедуру з першого разу, тому необхідно буде знову робити прокол. Це повторний стрес і не лише для дитини, але і для медсестри.

Саме кожна мама найкраще розуміє свою дитину. Бувають випадки, коли дитина каже, що не дозволить взяти кров. І мама просить медичного працівника почекати, спокійно поговорить з дитиною, та візьме себе в руки, погодиться на процедуру і спокійно дасть руку для забору крові. Або ж мама знає, що вмовити дитину не вдасться, тоді вона просто допомагає потримати дитину під час процедури. 

Якою має бути фізична підготовка пацієнта до процедури забору крові?

Всі аналізи здаються виключно натщесерце (між останнім прийом їжі і взяттям крові повинно пройти не менше 8 годин). Маленьким дітям – 3-4 години по можливості. Дитині на грудному вигодовуванні забір проводимо ближче до наступного годування. Можна давати пити водичку, дорослим обов’язково рекомендуємо пити воду перед забором крові. Просимо пацієнтів уникати фізичної активності, бо це також впливає на склад крові. Ми рекомендуємо: якщо ви йдете на здачу крові, рухайтеся спокійно, розмовляйте, готуйте і дитину, і себе.

Процедура позаду, все уже минуло. Що далі?

Добре, коли дитина взяла з собою улюблену іграшку. Також варто взяти якісь смаколики: бутерброд, печиво, водичку, сік, якісь снеки і перекусити.

Дитина здала кров, ми їй сказали, що вона – молодець, похвалили за сміливість, сіли, перекусили, обійняли дитину, заспокоїлися. Впевненість, доброзичливість і спокій батьків – запорука успішного взяття крові у дитини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.

Інші новини

Тарасенко (Холодій) Тетяна Володимирівна
Інтерв'ю

Тетяна Холодій (Тарасенко): «Чому варто звертатися до психолога?»

Психологічне консультування та психотерапія допомагають людині краще зрозуміти себе, впоратися з емоційними труднощами, пройти складні життєві періоди та знайти способи змінити те, що заважає жити повноцінно. Звернення до психолога – це не лише про серйозні психологічні проблеми. До фахівця можна звернутися, коли хочеться розібратися у власних почуттях і думках, покращити стосунки, навчитися краще справлятися зі стресом або просто зрозуміти, що

Бриндзей Ольга Володимирівна
Інтерв'ю

Ольга Бриндзей: «Не всі патології серця болять»

Що робити, щоб наше серце було здоровим? Які існують міфи навколо захворювань серця? Чому не можна самостійно призначати собі ліки? Який стосунок до серцевих патологій має підвищений холестерин? На ці та інші запитання відповідає лікар-кардіолог, сімейний лікар, терапевт медичного центру VISE clinic Ольга Бриндзей. Ольго Володимирівно, якщо ми говоримо про серце, чи є якісь міфи, створені людьми навколо захворювань серця

Шторх Марія Василівна
Інтерв'ю

Марія Шторх: «Які медичні обстеження важливо проходити у віці після 60-ти»

Кожен вік має свої переваги водночас кожен вік має і свої особливості. Які саме обстеження варто проходити після 60-ти років, якими оглядами не можна нехтувати і чому саме розповідає сімейний лікар та лікар-ендокринолог медичного центру VISE clinic Марія Шторх. Маріє Василівно, чому так часто звучать заклики проходити регулярні медичні огляди людям після 60-ти років? Вік після 60-ти років несе в

Гнип Ірина Петрівна
Інтерв'ю

Ірина Гнип: «Досі існує чимало міфів щодо контрацептивних пігулок»

Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) – один із найбільш досліджених медичних препаратів у історії фарміндустрії. Вони змінили соціальний та медичний ландшафт XX століття, подарувавши жінкам контроль над власним репродуктивним здоров’ям. Проте й сьогодні довкола протизаплідних таблеток витає величезна кількість стереотипів – від побоювань «виростити бороду» до міфів про необоротне безпліддя. Розібратися, як насправді працюють КОК, якими вони бувають, які приховані плюси

педіатри Vise clinic
Інтерв'ю

Дитина погано їсть: коли це особливість віку, а коли проблема?

«Він майже нічого не їсть», «Вона перебирає їжею», «Сьогодні з’їла дві ложки й усе», «Дитина погоджується тільки на макарони» – такі скарги педіатри чують від батьків дуже часто. Особливо це стосується дітей раннього та дошкільного віку. Але чи справді кожна дитина, яка їсть мало або вибірково, має проблему зі здоров’ям? Чому апетит може змінюватися протягом дня чи навіть тижня? І

Тарасенко (Холодій) Тетяна Володимирівна
Інтерв'ю

Тетяна Холодій (Тарасенко): «Не кожен осінній спад настрою є депресією»

З настанням осені чимало людей відчувають втому, поганий настрій, відсутність сил на виконання щоденних обов’язків. Чи справді існує так звана «осіння хандра», чи причини в іншому? Як відрізнити осінній смуток від депресії, як можна допомогти собі в цей період року та коли варто звернутися за медичною допомогою, розповідає практичний психолог, арт-терапевт, пісочний терапевт VISE clinic Тетяна Холодій (Тарасенко). Тетяно Володимирівно,

Vodafone
+38 066 563 5430

Kyivstar
+38 067 563 5430

Email
info@vise.com.ua

Адрес
м. Івано-Франківськ, вулиця Сорохтея, 14а

Графік роботи
Понеділок – П’ятниця: 9:00 – 19:00; Субота: 9:00 – 17:00; Неділя – 11:00-15:00.

Замовити дзвінок