Якщо у людини біль, здуття, діарея або закреп, але лікарі запевняють, що жодної проблеми зі здоров’ям немає, це може свідчити про стан, який називають синдром подразненого кишківника. Що це за стан, чому він виникає, як правильно поставити діагноз та чи можна цей стан вилікувати? На ці та інші запитання відповідає лікар-гастроентеролог, дієтолог для дорослих медичного центру VISE clinic Наталія Гуйван.
Наталіє Володимирівно, що сьогодні медицина називає синдромом подразненого кишківника?
Це одна з найпоширеніших причин візитів до гастроентеролога. Але досі багато пацієнтів роками ходять від лікаря до лікаря, чують «у вас нічого не знайдено» і залишаються наодинці зі своїми симптомами.
Синдром подразненого кишківника (СПК) – це розлад взаємодії між кишківником і мозком, при якому людина має хронічні симптоми з боку травної системи без структурного пошкодження кишківника. Сьогодні СПК відносять до так званих «розладів взаємодії кишківник-мозок».
Розкажіть простими словами: що таке синдром подразненого кишківника?
Уявіть, що між вашим кишківником і мозком є прямий телефонний зв’язок. У здорової людини ця лінія працює тихо й злагоджено – ви не помічаєте, як кишківник перетравлює їжу та рухає вміст. А от у людини з СПК цей зв’язок порушений: кишківник «кричить» у мозок, навіть коли немає жодної органічної причини. Результат – біль, здуття, діарея або закреп, або все разом.
Що саме відчуває людина з СПК?
Ось прості запитання, які допоможуть запідозрити цей діагноз ще до візиту до лікаря. Запитайте себе:
- Чи турбує вас здуття або дискомфорт після їжі?
- Чи пов’язані симптоми зі стресом або хвилюванням?
- Чи бувають закрепи, діарея або їх чергування?
- Чи зменшується дискомфорт після випорожнення?
- Чи симптоми тривають уже кілька місяців?
- Чи буває, що аналізи «нормальні», але кишечник все одно турбує?
Якщо ви впізнали себе у кількох пунктах – це привід звернутися до гастроентеролога.
Найчастіше це поєднання кількох симптомів, і вони можуть бути дуже різними у різних людей. Хтось страждає від постійної діареї, хтось – від хронічного закрепу, а хтось живе «на американських гірках»: то рідкий стілець, то кілька днів без нього зовсім. Майже завжди є здуття живота та біль або дискомфорт у животі
Кажуть, що СПК пов’язаний зі стресом і тривогою. Це правда чи міф?
Це правда, але не так, як люди зазвичай думають. Не в тому сенсі, що «людина надумала собі хворобу». До факторів ризику СПК відносять генетику, харчування, перенесені інфекції, стан мікробіому кишківника та психологічні супутники – зокрема тривогу й депресію.
Стосунки між мозком і кишківником двосторонні. Стрес може посилювати симптоми СПК. Але й сам СПК, через хронічний біль та обмеження в житті, може спричиняти тривогу. Це замкнене коло. І дуже важливо: СПК – це реальний медичний стан, а не «самонавіювання» чи «просто нерви».
Як лікар відрізняє СПК від чогось серйознішого? Які симптоми мають насторожити?
Є, так-звані, «червоні прапорці», що потребують обов’язкового дообстеження: кров у калі, нічна діарея, схуднення, анемія, підвищена температура, симптоми після 50 років, сімейний анамнез раку кишечника, підвищений фекальний кальпротектин. У таких випадках потрібно виключати інші захворювання кишківника.
Чому одні люди хворіють на СПК, а інші ні? В чому причина?
Єдиної причини немає і це одна з головних особливостей цього стану. До факторів, що сприяють СПК, відносять генетику, характер харчування, перенесені кишкові інфекції, стан мікробіому кишківника, а також хронічний стрес, тривогу та депресію. Дуже часто СПК «запускається» після якоїсь події. Людина перехворіла на ротавірус або сальмонельоз – і кишківник після одужання вже ніколи не повернувся до попереднього стану. Або пережила тривалий стрес – і ось, будь ласка. Це не означає «це все у голові». Це означає, що кишківник – дуже чутливий орган, який реагує на все, що відбувається у вашому житті.
Які сьогодні існують сучасні підходи до лікування СПК?
Сьогодні лікування СПК – це не «одна таблетка від живота». Сучасна гастроентерологія розглядає СПК як розлад взаємодії між кишківником і мозком, тому лікування має бути комплексним та індивідуальним.
Корекція харчування. Лікар допомагає знайти індивідуальні харчові тригери. У частини пацієнтів ефективним є Low FODMAP-підхід – тимчасове обмеження продуктів, які посилюють бродіння та здуття.
Нормалізація режиму життя. Сон, фізична активність, регулярне харчування та зниження рівня стресу можуть значно зменшувати симптоми.
Робота зі стресом та тривогою. Оскільки кишківник тісно пов’язаний із нервовою системою, при СПК важливу роль відіграє психоемоційний стан. У деяких пацієнтів хороший ефект дає когнітивно-поведінкова терапія, техніки релаксації або психотерапія.
Медикаментозна терапія – залежно від типу СПК.
Лікування підбирають індивідуально.
Які продукти влітку можуть посилювати симптоми СПК?
У літній період пацієнтам із СПК важливо уникати переїдання сезонних фруктів, адже надлишок фруктози може посилювати здуття, газоутворення та діарею. Найчастіше симптоми провокують кавун, виноград, сливи та яблука. Також важливо підтримувати достатній питний режим, оскільки зневоднення у спеку може погіршувати закрепи. Краще обирати негазовану воду та обмежувати газовані напої, алкоголь і надлишок кофеїну, які часто посилюють симптоми СПК. Харчування має бути регулярним, невеликими порціями, без переїдання, особливо у відпустках, де жирна та «вулична» їжа нерідко стає причиною загострення. У багатьох пацієнтів симптоми посилюються не через сам продукт, а через його кількість, тому головне правило при СПК – помірність і уважність до власних харчових тригерів. Якщо пацієнт помічає зв’язок симптомів із певними продуктами, варто обговорити це з лікарем, а не вводити жорсткі обмеження самостійно.
Яка головна порада для пацієнтів?
Не жити роками з болем і страхом перед їжею. СПК не є небезпечним для життя, але він може суттєво погіршувати щоденний комфорт. Чим раніше людина зрозуміє свої тригери та отримає правильні рекомендації – тим легше контролювати симптоми.
