Протягом останніх років зросла кількість людей, які хворіють різного роду алергіями. Чому відбувається такий зріст алергічних реакцій, на що може алергувати людина, чи можуть алергії бути небезпечними та при яких симптомах варто одразу звернутися за медичною допомогою розповідає лікар імунолог-алерголог медичного центру VISE clinic Людмила Павлюк.
Чому протягом останніх років настільки актуальною є тема алергій різного роду?
На мою думку, зараз з’явилося значно більше можливостей для того, щоб діагностувати те чи інше захворювання. І люди стали більш обізнані про те, що таке захворювання існує. Якщо раніше у людини виникали якийсь нежить, якийсь свербіж очей, то реакція на це була: ну, перейде. Мине кілька місяців, все пройде, потрібно потерпіти. А зараз і пацієнти, і лікарі розуміють, що можна не терпіти, а скорегувати свій стан.
Інший момент – ми живемо в такому середовищі і загалом в таких умовах, що схильність до алергії не дивує. Часто ця схильність є генетичною, тобто закріпленою в наших генах, однак чи проявиться вона протягом життя залежить від багатьох моментів. Загалом, чи з’явиться якийсь фактор, тригер протягом дорослого життя, що спровокує розвиток алергії, чи ні.
Ми живемо в такому середовищі. Що змінилося в середовищі, скажімо, за останні 30-50 років?
Ми маємо значно більший розвиток промисловості, транспорту, відповідно, забруднене повітря. Радикально змінилося і наше харчування: сучасні продукти часто містять добавки та хімічні сполуки, яких раніше не було в раціоні наших бабусь і дідусів. Для організму це додаткове навантаження, яке теж може сприяти розвитку різних захворювань, зокрема алергічних.
Велику роль відіграє й харчування в дитинстві. Сьогодні ми знаємо, що надмірні обмеження у раціоні малюків можуть підвищувати ризик алергії. Натомість поступове й раннє введення різних продуктів у невеликих кількостях допомагає формувати толерантність і є своєрідною профілактикою алергії.
Схожий принцип стосується і дорослих. Якщо людина довго уникає певних продуктів без медичних показів, її організм іноді може реагувати на них несподівано. Але загалом у дорослих вирішальним є поєднання спадковості та зовнішніх факторів. Саме тому у когось алергія з’являється з дитинства, у когось – у підлітковому чи молодому віці, а в інших – лише в середньому віці.
Тобто людина, у якої не було жодних алергій, в дорослому віці раптом може стати алергіком?
Можна сказати і так, але частіше алергії з’являються у людей середнього і молодшого віку, ніж у старших. У старшому віці імунна система стає менш активною, тому вперше алергії виникають раніше.
Існують ще й такі поняття, як істинна алергія і псевдоалергія.
Істинна алергія – коли ми можемо знайти конкретний алерген, до якого людина має виявлений підвищений рівень антитіл. При псевдоалергії немає конкретного алергену, імунна система реагує неспецифічно на різні подразники.
Такі пацієнти реагують практично на будь-які чинники і проявлятись така реакція може висипом, набряком, тяжкістю дихання.
Псевдоалергія часто проявляється на фоні якихось супутніх захворювань чи інфекцій. І завдання лікаря – знайти першопричину, а симптоми алергії просто зняти.
Власне, якими є симптоми алергії? Коли знати, що у тебе не просто нежить чи висипання на шкірі, а дійсно алергія?
Симптоми алергії можуть проявлятися по-різному, але є кілька ознак, які мають насторожувати. Перш за все, це симптоми з боку носа: постійна закладеність або виділення без видимої причини. Якщо при цьому немає температури, болю в горлі чи загальної слабкості, швидше за все це не застуда чи ГРВІ. Особливо важливо звертати увагу на тривалість і сезонність симптомів: якщо закладеність утримується тижнями або місяцями, і проявляється регулярно в певні місяці (наприклад, весною чи влітку), це може бути алергія на пилок. Якщо ж симптоми спостерігаються цілорічно, швидше за все мова йде про побутову алергію, коли людина постійно контактує з алергеном у домашньому середовищі – пилом, шерстю, грибком.
Крім носа, алергія може впливати і на нижні дихальні шляхи. Свист у грудях, задишка або відчуття важкості дихання можуть бути ознаками бронхоспазму, який також може бути спровокований алергеном.
З боку шкіри – можуть виникати висипання, свербіж шкіри, набряк, часто це є симптомом харчової алергії або контактного дерматиту.
Чи можна за допомогою лікаря вичислити, що саме є алергеном, і що для цього потрібно? Потрібно здавати якісь спеціальні аналізи?
Усе залежить від конкретних скарг. Якщо людина скаржиться на закладений ніс, на порушення з диханням, ми шукаємо алерген в повітрі, в тому, що вона вдихає.
Якщо людина має скарги на висипку, набряк, ми розбираємося, що вона вживає. Тобто шукаємо якийсь харчовий алергент-тригер.
Анамнез збираємо дуже чітко, ретельно. Буває непросто розібратися, на що саме виникла алергія. Після збору анамнезу пацієнту призначаються дообстеження, які дозволять визначити на що конкретно є алергія. Це первинно може бути прік-тестування, коли капельки алергенів наносять на шкіру та слідкують, чи зʼявиться реакція або одразу визначення з крові рівня специфічних антитіл до алергенів. В будь-якому випадку ми маємо підтвердити діагноз результатом обстеження.
На що найчастіше алергують люди?
– Найчастіше пацієнти звертаються до лікарів із алергією на те, що вони вдихають. Мова про сезонну або цілорічну алергію. Сезонна алергія – це коли в людини алергія на те, що цвіте в певний період року. Це може бути пилок дерев: берези, вільхи, ліщини. Це може бути пилок трав, таких як тимофіївка, амброзія, полин. Тобто в цих людей скарга виникає чітко сезонно – в період цвітіння тих чи інших рослин.
Цілорічна алергія виникає через постійний контакт з алергенами вдома. Найчастіше це кліщі домашнього пилу або грибки, що ростуть у плісняві. Також поширена алергія на домашніх тварин, особливо кішок і собак. Варто зазначити, що не існує “гіпоалергенних” тварин: до прикладу, навіть якщо у кішки немає шерсті, алерген міститься у слині, поті та сечі, і людина все одно може реагувати на присутність тварини.
Не менш важливою є реакція на медикаменти. Алергія може проявлятися висипкою, набряком або навіть втратою свідомості після прийому лікарського препарату. У таких випадках важливо з’ясувати, які ліки можна безпечно застосовувати в майбутньому.
Якщо алергію не лікувати, до чого може це призвести?
Якщо в людини тривалий час є скарги, пов’язані з носом, тобто є постійна закладеність, свербіж, симптоми з боку очей, і вона буде пити щось симптоматичне, що порадили в аптеці, не звертаючись до лікаря, не визначивши, в чому конкретна причина, не забиратиме алерген зі свого оточення, то з кожним роком їй ставатиме гірше. Кількість антитіл в організмі зростатиме, і симптоми будуть посилюватися.
Риніт може перейти в бронхоспазм, можуть з’явитися раптові напади задухи, важкість дихання. Первинно це виникає від значного контакту з алергеном, але коли захворювання повноцінно розвивається, то напади можуть спостерігатися і поза контактом.
Тому, звісно, краще вчасно діагностувати алергію, отримати рекомендації, повноцінне лікування і не допустити розвитку того захворювання, яке ми не зможемо повернути назад. Варіантів лікування зараз існує чимало. Вони в Україні є цілком доступними, і ми їх активно впроваджуємо. Один з них це АСІТ – алергенспецифічна імунотерапія, що полягає у введенні очищеного алергену в організм та подальшому виробленню блокуючих антитіл до нього, така собі вакцинація від алергії. У молодих людей особливо багато шансів на те, що за допомогою такого лікування, вони забудуть про симптоми алергії назавжди або, принаймні, на дуже-дуже довгий проміжок часу.
