Біль у колінах після фізичного навантаження, ранкова скутість у пальцях, набряк суглоба чи дискомфорт у спині – симптоми, які багато хто звик пояснювати віком, погодою, втомою або «відкладенням солей». Але іноді біль у суглобах може бути першим проявом захворювання, яке потребує не лише знеболення, а повноцінного лікування.
Про те, які симптоми не варто ігнорувати, чим відрізняється механічний біль від запального та коли настав час записатися до ревматолога, говоримо з лікарем-ревматологом медичного центру VISE clinic.
Лікарю, біль у суглобах – дуже поширена скарга. Чи кожен біль є приводом для консультації ревматолога?
Ні, далеко не кожен біль у суглобах означає ревматологічне захворювання. Суглоби можуть боліти після незвичного фізичного навантаження, травми, через дегенеративні зміни, наприклад при остеоартриті. Біль також може бути пов’язаний із захворюваннями інших органів або навіть інфекціями.
Важливо звертати увагу не лише на сам факт болю, а й на його характер. Наприклад, при механічному болю, який часто виникає при остеоартриті, дискомфорт зазвичай посилюється під час навантаження і зменшується у спокої. Натомість для запального болю характерна інша картина: суглоб може боліти навіть у спокої, людина відчуває скутість після пробудження або тривалого перебування без руху, а після розминки стан дещо покращується.
Особливо насторожити мають набряк суглоба, його припухлість або відчуття тепла, тривала ранкова скутість, біль одразу в кількох суглобах та поступове погіршення їхньої функції. Такі прояви можуть свідчити про запальний процес і потребують оцінки лікаря.
За рекомендаціями NICE, стійкий синовіт невизначеної причини є підставою для направлення до ревматолога. Особливо швидко це потрібно робити, якщо уражені дрібні суглоби кистей або стоп, більше одного суглоба або симптоми тривають уже три місяці чи довше.
Що таке ранкова скутість і чому вона має значення?
Ранкова скутість – це відчуття, ніби суглоби після пробудження «не розробляються»: складно стиснути пальці в кулак, піднятися сходами, зігнути коліна або просто почати рухатися.
Важлива не лише наявність скутості, а й її тривалість. Якщо вона триває кілька хвилин і швидко минає після початку активності, це не обов’язково говорить про запальне захворювання. А от скутість, яка регулярно триває понад 30 хвилин, особливо разом із набряком та болем у кількох суглобах, є приводом для консультації.
При запальному артриті симптоми нерідко посилюються після тривалого спокою, а рух, навпаки, може дещо полегшувати стан. Cтійкий синовіт як стан, що може супроводжуватися болем, припухлістю, локальним підвищенням температури, ранковою скутістю понад 30 хвилин та зниженням функції суглоба.
Тому я б радив пацієнтам не орієнтуватися лише на інтенсивність болю. Інколи помірний біль, який триває місяцями та супроводжується скутістю і набряками, є значно важливішим сигналом, ніж сильний біль після одноразового фізичного навантаження.
Які симптоми повинні змусити людину не відкладати візит до ревматолога?
Є кілька ситуацій, на які варто звернути особливу увагу. По-перше, це стійкий набряк одного або кількох суглобів без зрозумілої причини, особливо якщо не було травми.
По-друге, ураження кількох суглобів одночасно. Наприклад, коли починають боліти та набрякати пальці рук, зап’ястя, коліна або стопи.
По-третє, характерне симетричне ураження – коли подібні суглоби з обох боків тіла починають турбувати приблизно одночасно. Це може бути одним із проявів ревматоїдного артриту, хоча за одним симптомом встановити діагноз неможливо.
Також варто звернутися до лікаря, якщо біль і скутість не минають протягом кількох тижнів, повторюються після періодів спокою або поступово обмежують звичну активність.
Окремо хочу звернути увагу на загальні симптоми: незрозумілу втому, підвищення температури, пітливість, втрату ваги. У поєднанні із суглобовими проявами вони можуть свідчити про системне запальне захворювання.
Чи правда, що ревматичні захворювання – це переважно проблема людей старшого віку?
Це поширений міф. Вік справді має значення для деяких захворювань, зокрема дегенеративних змін суглобів, але запальні ревматичні хвороби можуть виникати і в молодих людей.
Наприклад, ревматоїдний артрит може розвинутися у працездатному віці. Також існують псоріатичний артрит, анкілозивний спондиліт та інші запальні захворювання, які можуть починатися у молодих людей.
Тому фраза «мені ще рано мати ревматизм» не є аргументом, щоб ігнорувати симптоми.
Більше того, при запальних артритах важливе значення має саме рання діагностика та своєчасний початок лікування. Європейські рекомендації EULAR наголошують на необхідності раннього направлення пацієнтів із артритом до ревматолога, оскільки затримка діагностики може призводити до пізнішого початку ефективної терапії.
Які аналізи потрібно здати перед консультацією ревматолога? Можливо, спочатку варто самостійно перевірити ревматоїдний фактор?
Самостійно здавати десятки аналізів «на всі ревматичні хвороби» я б не радила. Це може створити більше запитань, ніж відповідей. Для діагностики ревматологічних захворювань важливі не лише лабораторні показники, а насамперед скарги, анамнез і фізикальний огляд. Лікар оцінює, які саме суглоби уражені, чи є набряк, обмеження рухів, ознаки запалення, як довго тривають симптоми.
Залежно від ситуації можуть призначатися загальний аналіз крові, показники запалення — ШОЕ та С-реактивний білок, ревматоїдний фактор, антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду (anti-CCP), а також інші дослідження.
Важливо розуміти: нормальні аналізи не завжди виключають ревматичне захворювання. NICE окремо наголошує, що при підозрі на стійкий синовіт не слід відкладати направлення до спеціаліста лише через нормальні показники запалення або негативний ревматоїдний фактор чи anti-CCP. Тому аналізи не повинні замінювати консультацію лікаря.
Чи обов’язково біль у суглобах означає ревматоїдний артрит?
Ні. Це ще один поширений міф. Ревматоїдний артрит – лише одне із багатьох захворювань, якими займається ревматолог. Причиною болю можуть бути остеоартрит, подагра, псоріатичний артрит, реактивний артрит, системні захворювання сполучної тканини, деякі інфекційні процеси та інші стани.
Наприклад, при подагрі типовим є гострий напад із сильним болем, набряком і почервонінням суглоба. Псоріатичний артрит може супроводжуватися шкірним псоріазом, змінами нігтів або характерним набряком пальця. При системних захворюваннях можуть з’являтися симптоми з боку шкіри, очей, нирок, легень або інших органів.
Саме тому не варто ставити собі діагноз за результатом одного аналізу чи пошуком симптомів в інтернеті. Завдання ревматолога – визначити, чи є запалення, встановити його причину та за необхідності призначити додаткові обстеження.
Чи можна просто приймати знеболювальні та чекати, поки біль мине?
Якщо біль виник після очевидного фізичного навантаження або незначної травми і поступово зменшується, ситуація може не потребувати консультації ревматолога.
Але якщо біль повторюється, суглоб набрякає, з’являється тривала ранкова скутість або симптоми поступово посилюються, постійно «глушити» їх знеболювальними – не найкраща стратегія.
Особливо це стосується запальних артритів. У такому випадку мета лікування полягає не лише в тому, щоб тимчасово прибрати біль, а й контролювати запалення та запобігати подальшому ушкодженню суглобів. Сучасні рекомендації щодо ревматоїдного артриту передбачають раннє встановлення діагнозу та лікування за принципом досягнення цільового стану – ремісії або низької активності захворювання.
Яке головне правило ви порадили б запам’ятати кожному, хто має біль у суглобах?
Не чекати, поки біль стане нестерпним. Якщо суглоб регулярно болить або набрякає, якщо після пробудження є тривала скутість, симптоми виникають у кількох суглобах або поступово обмежують рухливість – це вже достатня причина звернутися до лікаря.
Особливо не варто відкладати консультацію, якщо симптоми тривають кілька тижнів або прогресують. При підозрі на запальний артрит рання оцінка ревматолога має принципове значення: чим раніше встановлено причину симптомів і розпочато необхідне лікування, тим більше можливостей контролювати захворювання та зберегти функцію суглобів.
І головне – біль у суглобах не варто автоматично списувати на вік, погоду чи втому. Іноді організм таким чином сигналізує про проблему, яку значно легше контролювати, якщо звернути на неї увагу вчасно.
