Лазуркевич Христина Олегівна

Христина Лазуркевич: «Нетреноване серце більше схильне до хвороб, ніж серце, яке звикло до фізичних навантажень»

Picture of Автор: VISE clinic

Автор: VISE clinic

Cімейна клініка у Івано-Франківську

Поділитися:

Зміст

Для багатьох батьків знайомою є картина: дитина проводить увесь вільний час за монітором і відмовляється від прогулянок. Проте мало хто знає, що малорухливість має такі наслідки, як серйозні проблеми із серцем. Як цього уникнути? Чи потрібні заняття спортом кожній дитині і що робити, коли дитині не подобається спорт? Про це розповідає лікар, Доктор Філософії (PhD), дитячий кардіоревматолог медичного центру VISE clinic Христина Лазуркевич.

Христино Олегівно, якщо ми говоримо про серце, як впливає на його стан фізична активність людини?

Існує досить поширене переконання, що серце потрібно берегти від фізичних навантажень: мовляв, що менше ми його навантажуємо, то краще. Насправді все зовсім навпаки.

Серце — це насамперед м’яз, а будь-який м’яз потребує роботи, щоб залишатися сильним і функціональним. Тут діє простий принцип: якщо немає потреби в навантаженні, організм поступово втрачає здатність ефективно на нього реагувати.

Наше серце починає скорочуватися ще в утробі матері й невтомно працює впродовж усього життя, аж до останнього подиху. І хоча воно ніколи не відпочиває в буквальному розумінні цього слова, регулярна фізична активність допомагає йому працювати ефективніше.

Під час руху покращується кровообіг, активізуються обмінні процеси, тканини краще забезпечуються киснем. З часом серце адаптується до навантажень і може виконувати свою роботу економніше та ефективніше.

Крім того, регулярна фізична активність — один із найважливіших чинників профілактики серцево-судинних захворювань, які залишаються провідною причиною смертності у світі.

Взагалі, про які захворювання йде мова?

Передусім це ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, інсульт, артеріальна гіпертензія. Фізична активність також допомагає запобігати ожирінню та цукровому діабету другого типу, які, своєю чергою, суттєво підвищують серцево-судинні ризики.

Ми знаємо, що серцево-судинні захворювання посідають перше місце серед причин смертності у світі. І саме тому профілактика має величезне значення.

Іноді ми чуємо про випадки, коли людина раптово втрачає свідомість і помирає, здавалося б, без жодних попередніх симптомів. Такі випадки можуть бути пов’язані з небезпечними порушеннями роботи серця, хоча причини раптової серцевої смерті бувають різними.

Важливо розуміти: фізична активність не гарантує абсолютного захисту від усіх серцевих захворювань. Проте треноване серце зазвичай краще адаптоване до навантажень, а регулярний рух суттєво знижує ризик розвитку багатьох серцево-судинних хвороб.

Чи потрібно тренувати серце з раннього дитинства?

Безумовно. І що раніше фізична активність стане природною частиною життя дитини, то краще.

Рух необхідний не лише для здоров’я серця. Він сприяє правильному обміну речовин, допомагає підтримувати здорову масу тіла, запобігає ожирінню, позитивно впливає на розвиток опорно-рухового апарату та роботу інших органів і систем.

Сьогодні ми дедалі частіше говоримо про гіподинамію — недостатню рухову активність, яка стає справжньою проблемою сучасного суспільства.

І причин цього чимало. Згадаймо хоча б пандемію COVID-19, коли ми всі на певний час опинилися в замкнутому просторі. Ми звикли навчатися й працювати вдома, менше гуляти, рідше зустрічатися з людьми. І, на жаль, частина цих звичок залишилася з нами.

Особливо це помітно серед дітей. Вони дедалі рідше проводять час на вулиці, лазять по деревах, катаються на велосипедах чи грають у рухливі ігри. Натомість можуть годинами лежати з телефоном або планшетом у руках.

Але дитячий організм створений для руху!

Коли фізичної активності недостатньо, серцево-судинна система не отримує необхідного тренувального стимулу. Серце поступово втрачає звичку адаптуватися до навантажень, знижується фізична витривалість. У перспективі малорухливий спосіб життя може сприяти розвитку ожиріння, порушень артеріального тиску та інших серцево-судинних проблем.

Тому наше завдання як дорослих — не просто обмежувати час із гаджетами, а пропонувати дітям цікаві альтернативи. Створювати можливості для руху, прогулянок, активних ігор, занять, під час яких дитина може витрачати енергію й отримувати задоволення.м

Тобто ми говоримо в даний момент про різного роду гуртки для дітей, де вони можуть активно займатися. Які саме заняття рекомендовані для дітей?

Насамперед варто орієнтуватися на інтереси самої дитини.

Комусь подобається футбол, хтось із задоволенням танцює, плаває чи грає в настільний теніс. Насправді для здорової дитини не так принципово, який саме вид активності вона обере. Значно важливіше, щоб вона рухалася регулярно й робила це із задоволенням.

Ба більше, різноманітність рухової активності лише вітається, адже різні заняття допомагають розвивати витривалість, координацію, силу та спритність.

І не варто забувати про психоемоційний аспект. Коли дитині подобається те, чим вона займається, фізична активність стає не обов’язком, а джерелом позитивних емоцій.

Крім того, доведено, що регулярний рух позитивно впливає на когнітивні функції: покращує увагу, пам’ять, здатність концентруватися та засвоювати нову інформацію.

Тож користь від фізичної активності значно ширша, ніж просто тренування м’язів чи серця.

А якщо дитина не хоче відвідувати різні спортивні секції? Що тоді?

І це абсолютно нормально. Не кожна дитина повинна любити спорт або мріяти про спортивні досягнення.

Є діти, яким значно цікавіше малювати, займатися дизайном, програмувати чи створювати щось власноруч. І не потрібно змушувати їх відвідувати спортивні секції лише тому, що так хочуть батьки.

Але незалежно від захоплень рух має бути присутнім у житті кожної дитини.

Це не обов’язково повинні бути тренування. Іноді достатньо почати зі звичайних активних прогулянок.

І тут я дуже раджу батькам долучатися. Вийдіть разом із дитиною на прогулянку, пройдіться парком, поговоріть. Запитайте, як минув її день, що її тішить, а що хвилює.

Адже це не лише про фізичну активність і здоров’я серця. Це ще й чудова можливість побути разом, поспілкуватися, зміцнити стосунки.

Головне — щоб рух став природною частиною повсякденного життя, а не покаранням чи примусовим обов’язком.

Якщо дитина чи доросла людина взагалі не мала жодних фізичних навантажень, але раптом вирішила почати тренування. Чи різкий початок, різкий старт, різке навантаження можуть зашкодити роботі серця?

Якщо ми говоримо про загалом здорову людину, то сама по собі фізична активність не повинна становити небезпеки. Однак різкий перехід від малорухливого способу життя до інтенсивних тренувань — не найкраща ідея.

Організму потрібен час, щоб адаптуватися до нових умов. Надмірне навантаження без належної підготовки може супроводжуватися вираженою втомою, запамороченням, головним болем, надмірним серцебиттям, а іноді навіть непритомністю. Такі симптоми не варто вважати нормальною реакцією на тренування — вони потребують уваги, а в окремих випадках і медичного обстеження.

Тому я завжди рекомендую починати поступово. Нехай спочатку це будуть 15–20 хвилин помірної фізичної активності, але регулярно. Згодом тривалість та інтенсивність навантажень можна збільшувати, орієнтуючись на самопочуття й рівень підготовки.

Наприклад, дитина раніше зовсім не займалася спортом, а батьки записали її до секції, де тренування тривають по півтори години тричі на тиждень. Для непідготовленого організму такий початок може бути складним.

Натомість поступове збільшення навантажень дозволяє серцево-судинній системі адаптуватися. І вже за кілька тижнів регулярних занять фізична витривалість може помітно покращитися. Водночас перехід до інтенсивних тренувань має залежати від віку, стану здоров’я та індивідуальної підготовки.

Ще одне запитання, яке часто ставлять батьки: чи потрібно перед початком занять спортом обов’язково відвідати кардіолога?

Насправді не кожна дитина, яка хоче записатися на плавання, танці чи футбол, потребує спеціалізованого кардіологічного обстеження.

Якщо йдеться про звичайну фізичну активність або аматорські спортивні заняття, первинну оцінку стану здоров’я цілком може провести педіатр. Він збере анамнез, огляне дитину, оцінить можливі ризики та за потреби скерує до дитячого кардіолога чи іншого спеціаліста.

Інша ситуація — професійний або інтенсивний змагальний спорт, коли тренування стають серйозною частиною життя дитини, тривають по кілька годин щодня та передбачають значні фізичні навантаження. У таких випадках необхідний відповідний спортивний медичний огляд.

Але загалом я хотіла б, щоб батьки запам’ятали одну просту річ: здорове дитинство неможливе без руху. І наше завдання — допомогти дитині знайти ту фізичну активність, яка приноситиме їй не лише користь, а й радість.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.

Інші новини

Медичний центр Vise clinic
Інтерв'ю

Дружини і матері військових можуть пройти у Франківську безкоштовне УЗД молочних залоз

Медичний центр VISE clinic долучається до «рожевого жовтня» – стартує акція безкоштовного УЗД-обстеження молочних залоз жінкам у партнерстві з ГО «Дружина воїна. Детальніше про цю акцію і про важливість обстеження молочних залоз, про те, як стрес через війну впливає на здоров’я людини розповідає медична директорка VISE clinic Анастасія Стефанишин. Анастасіє Богданівно, цього тижня медичний центр долучився до цікавої події, розкажіть

терапевт
Інтерв'ю

Нормальні аналізи, але погане самопочуття: що робити, коли обстеження не пояснюють симптомів?

Відчуття постійної втоми, слабкість, головний біль або запаморочення можуть суттєво впливати на якість життя. Людина звертається до лікаря, здає аналізи, отримує результати в межах норми, але продовжує почуватися погано. Чому так відбувається? Чи означають нормальні показники, що зі здоров’ям усе гаразд? І як діяти, якщо причина симптомів залишається незрозумілою? Розбираємося разом із лікарем. Чому людина може погано почуватися, якщо результати

Поляк Анна Миколаївна
Інтерв'ю

Інфекційна безпека в медичному закладі: що пацієнт не бачить, але що захищає його здоров’я

Чисті кабінети, оброблені поверхні, стерильні інструменти та антисептики біля входу — це лише видима частина інфекційної безпеки в медичному закладі. За нею стоїть ціла система правил, процедур і щоденної роботи медичного персоналу. Її мета — зменшити ризик передавання інфекцій між пацієнтами, медичними працівниками та відвідувачами. Про те, як працює ця система, чому гігієна рук має таке значення, чим відрізняються дезінфекція

Веприк Тетяна Василівна
Інтерв'ю

Веприк Тетяна Василівна: Кір, вітрянка та кашлюк: чому інфекції, які вважалися контрольованими, знову актуальні?

Вакцинація зробила багато небезпечних інфекцій значно рідшими, але не усунула їх повністю. Сьогодні кір, вітряна віспа та кашлюк залишаються актуальними проблемами дитячого здоров’я. В Україні у 2026 році продовжують реєструвати випадки кору: за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, за перші п’ять місяців року в країні повідомили майже про 1000 випадків цього захворювання. Чому ці інфекції продовжують поширюватися, які ускладнення вони

Тарасенко (Холодій) Тетяна Володимирівна
Інтерв'ю

Тетяна Холодій (Тарасенко): «Чому варто звертатися до психолога?»

Психологічне консультування та психотерапія допомагають людині краще зрозуміти себе, впоратися з емоційними труднощами, пройти складні життєві періоди та знайти способи змінити те, що заважає жити повноцінно. Звернення до психолога – це не лише про серйозні психологічні проблеми. До фахівця можна звернутися, коли хочеться розібратися у власних почуттях і думках, покращити стосунки, навчитися краще справлятися зі стресом або просто зрозуміти, що

Бриндзей Ольга Володимирівна
Інтерв'ю

Ольга Бриндзей: «Не всі патології серця болять»

Що робити, щоб наше серце було здоровим? Які існують міфи навколо захворювань серця? Чому не можна самостійно призначати собі ліки? Який стосунок до серцевих патологій має підвищений холестерин? На ці та інші запитання відповідає лікар-кардіолог, сімейний лікар, терапевт медичного центру VISE clinic Ольга Бриндзей. Ольго Володимирівно, якщо ми говоримо про серце, чи є якісь міфи, створені людьми навколо захворювань серця

Vodafone
+38 066 563 5430

Kyivstar
+38 067 563 5430

Email
info@vise.com.ua

Адрес
м. Івано-Франківськ, вулиця Сорохтея, 14а

Графік роботи
Понеділок – П’ятниця: 9:00 – 19:00; Субота: 9:00 – 17:00; Неділя – 11:00-15:00.

Замовити дзвінок