Атопічний дерматит – одна з найпоширеніших хронічних проблем дитячого віку. Батьки часто стикаються з сухістю шкіри в дитини, висипами, свербежем та безсонними ночами, але навколо цієї теми досі існує багато міфів. Про ці міфи та про те, яким насправді є це захворювання розповідає лікар-педіатр, дитячий лікар-алерголог медичного центру VISE clinic Іоланна Опока.
Іоланно Юріївно, що таке атопічний дерматит?
Атопічний дерматит (АД) – це хронічне запальне захворювання шкіри з рецидивуючим перебігом. В його основі лежить недостатність білка філагрину, саме він допомагає шкірі утримувати вологу та захищати організм від подразників, алергенів, мікроорганізмів.
Найчастіше захворювання розпочинається у ранньому дитячому віці. Основними симптомами є сухість шкіри, висип (дуже часто уражаються саме згинальні поверхні рук та ніг, у малюків – шия), свербіж, який може посилюватися вночі через перегрівання, пітливість.
Чому виникає атопічний дерматит ?
Це багатофакторне захворювання. Основною причиною є мутація в гені, який є відповідальним за утворення білка філагрину (про його функції ми згадували вище). Важливу роль відіграє спадкова схильність, якщо у батьків, старшого брата чи сестрички був атопічний дерматит або є алергічні захворювання, ризик виникнення АД у конкретної дитини вищий. Також до тригерів, які провокують загострення відносяться миючі засоби, кондиціонери для одягу, часте купання з використанням засобів, які не підходять дитячій шкірі, ароматизатори. Сухе повітря у приміщенні. Інфекції, надмірна присутність бактерій на шкірі, зокрема золотистого стафілококу, можуть порушувати шкірний бар’єр і провокувати запалення.
Атопічний дерматит – це алергія ?
Ні. Першопричиною виникнення АД, особливо у дітей до 1 року, є саме вищеописані фактори. Але у певних випадках це захворювання справі є початком так званого «атопічного маршу» (послідовний розвиток алергічних захворювань: дерматит – харчова алергія –алергічний риніт – бронхіальна астма).
Чому так відбувається? Через міктротріщини на шкірі алергени (їжа, яку дитина їсть і паралельно ця ж їжа потрапляє на обличчя, ручки та інші частини тіла, пилок трав та дерев під час прогулянки, епідерміс чи слина домашніх улюбленців тощо) проникають у дитячий організм, сенсибілізують його і в подальшому провокують патологічні реакції.
Тому дуже важливо правильно підтримувати шкірний бар’єр, уникати загострень, а у разі їх виникнення – ефективно лікувати.
Підсумовуючи, чи є атопічний дерматит алергією? Ні. Чи може бути початковою ланкою у розвитку подальших алергічних проявів? Так.
Але варто зазначити: якщо дерматит дебютував у більш старшому віці (після 4-5 років), тут справді варто розглянути безпосередній вплив алергенів. Наприклад, кліщі домашнього пилу, грибку можуть ускладнювати перебіг АД (але часто у цих діток паралельно вже є прояви алергічного риніту, обструктивні бронхіти). І також важливо добре диференціювати такі випадки з іншими захворюваннями, зокрема з контактним дерматитом.
Чи потрібно виключити з раціону «червоні» продукти?
Ні, ця теза є міфом і немає нічого спільного з розвитком дерматиту чи будь-яких інших алергічних захворювань. Безпідставне виключення продуктів може призвести до дефіциту поживних речовин і проблем із харчовою поведінкою. Елімінаційна дієта потрібна лише тоді, коли є доведений зв’язок між продуктом. Якщо Ви помічаєте, що при вживанні конкретного продукту завжди загострюється дерматит, тоді так, тут варто розбиратись детальніше. Але якщо в понеділок дитина їла, наприклад, сир і посилилися висипання, а у середу їсть цей же сир і все гаразд – тоді це просто співпадіння. У разі сумнівів краще повести харчовий щоденник, щоб прослідкувати чітку тендецію.
Єдині продукти (не враховуючі підтверджені харчові алергії), які раджу обмежувати – це солодощі, тому що на фоні їхнього надмірного споживання справді може виникати загострення.
Які найпоширеніші помилки при лікуванні дерматиту?
1. Відсутність або недостатня кількість емольєнту. Для діток з атопічним дерматитом емольєнт – це база і наносити його потрібно 3-4 р на день (залежно від стану шкіри і пори року лікар може корегувати частоту нанесення), але 1 раз на день це точно мало.
2. Страх гормональних середників. Сучасні топічні кортикостероїди при правильному застосуванні є безпечними та ефективними. Набагато небезпечніше тривале неконтрольоване запалення шкіри. Але звісно лікування має підбирати лікар відповідно до віку дитини і тяжкості процесу.
3. Неприйняття того, що АД це хронічне захворювання з рецидивуючим перебігом. І навіть при правильному догляді загострення все одно трапляються, особливо в зимовий період. Іноді, щоб добре підібрати емольєнт чи протизапальний середник потрібен час та корекція, враховуючу індивідуальну чутливість та відповідь на лікування у конкретної дитини.
Що допомагає зменшити загострення?
Регулярний догляд за шкірою, підтримання оптимальної вологості та температури повітря, уникнення перегрівання та інших тригерів, м’який одяг із натуральних тканин та правильне лікування під час загострення значно знижують ризик рецидивів.
