Що таке профілактика захворювань? Про це багато говорять, але все ж: що входить до цього поняття? Що може зробити кожна людина, аби максимально убезпечити себе і своїх рідних від ризику захворіти? Про це розповідає сімейний лікар, ендокринолог для дорослих медичного центру VISE clinic Марія Шторх.
Протягом останніх років лікарі багато говорять про важливість профілактики захворювань. Які є види профілактики, що сюди включено?
Профілактика буває первинна, вторинна і третинна. Якщо описати профілактику одним словом, то це – попередження.
- вакцинація, тобто попередження розвитку інфекційних захворювань;
- здоровий спосіб життя;
- пропаганда, тобто поширення інформації про здоровий спосіб життя і шкідливі звички, мотивації щодо певних обстежень, а також – поліпшення умов праці.
Первинна профілактика – це попередження розвитку захворювання. Сюди входять наступні пункти:
Якщо ми говоримо за вторинну профілактику, то це комплекс заходів, які спрямовані на виявлення захворювання на якомога ранніх етапах, коли ще немає явних клінічних ознак. Сюди відносяться медогляди, а також скринінги. Наприклад, онкоскринінги раку шийки матки, колоректального раку, раку молочних залоз, а також пренатальні і неонатальні скринінги.
Чим відрізняються медогляд і скринінг?
Це дещо різні поняття. Адже медогляд – це загальна перевірка здоров’я. Існує декілька видів медоглядів, зокрема медогляди школярів, щорічні профілактичні медогляди, медогляди при поступленні на роботу. Сюди включено певний перелік спеціалістів і обстежень.
Коли ми говоримо про скринінг, то це перевірка певних захворювань. Наприклад, скринінг щодо певних ракових захворювань. І про це ми згодом ще поговоримо.
Первинна і вторинна профілактика.
Якщо ми говоримо про третинну профілактику, то це попередження розвитку ускладнень, також – запобігання рецидивам і запобігання переходу тих захворювань, які вже виникли в пацієнта, в хронічний стан. Сюди ж відноситься реабілітація після інсультів, після травм, а також психологічна підтримка пацієнта.
Якщо ми говоримо про первинну профілактику, то я вважаю, що потрібно проговорити декілька моментів щодо вакцинації, особливо щодо вакцинації дорослих. Тому що про вакцинацію в дитячому віці населення більш-менш обізнане і вакцинація в дітей проводиться охочіше, ніж в дорослих.
Найпершою вакцинацією, яка рекомендується для дорослих, є вакцинація проти дифтерії та правцю раз на 10 років. Вона є обов’язковою, згідно нашого календаря вакцинацій. Існують два види вакцин:
- безкоштовна вакцина за місцем реєстрації в сімейного лікаря, педіатра чи терапевта. Вона захищає від таких хвороб, як дифтерія і правець;
- платний варіант – проти дифтерії, правцю та кашлюку. Тобто людина має змогу обрати.
Також варто поговорити про таке захворювання, як гепатит B. Гепатити поширені в Україні. Найбільш небезпечними є гепатит B і гепатит C. Проти гепатиту C є лікування, але немає вакцинації, тому що вченим не вдається винайти вакцину, а от вакцину проти гепатиту B вдалося винайти.
Рутинну вакцинацію проти гепатиту B у нашій країні почали з 2002 року. Тобто люди, народжені до цього часу, не мають вакцинації.
Існують два види вакцин. Це вакцина проти гепатиту B і вакцина, яка поєднує захист проти гепатиту B і гепатиту A.
Гепатит A – кишкова інфекція. Синоніми, які колись вживалися, хвороба Боткіна,«жовтуха». Ці вакцини бувають тільки платними, як для дітей, так і для дорослих.
Схема вакцинації наступна проти гепатиту В: 0, 1, 6 міс. Тобто, скажімо, зараз, через місяць після першої дози і через 6 місяців після першої дози.
Також має значення вакцинація проти вірусу папіломи людини. Адже вірус папіломи людини викликає рак шийки матки в 95% випадків . Існує близько 200 видів раку шийки матки. Вірус папіломи людини передається статевим і контактним шляхом, тобто банально – через побутові речі. Якщо ми говоримо про штами, які мають низький ризик, це наступні види: 6, 11, 42, 43, 44.
Віруси папіломи людини з високим онкоризиком – 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 58, 59, 66, 68. Чому це для нас важливо? Через те, що на території України зареєстровано три види вакцин.
Є вакцина, яка захищає проти 16-го і 18-го штамів, тобто найбільш злоякісних.
Є 4-х валентна вакцина, яка крім цих двох штамів захищає ще проти 6-го і 11-го штамів, тобто штамів з низьким онкогенним ризиком, які викликають гострокінцеві кондиломи.
І є вакцина проти найбільшої кількості штамів, 9-ти валентна, яка крім цих видів штамів захищає ще проти 31, 33, 45, 52, 58, тобто високоонкогенних вірусів папіломи людини.
Ці вакцини доволі дороговартісні і для дорослих людей вони лише платні. Якщо у людини немає фінансової змоги придбати дорогу вакцину, але є можливість зробити дешевшу вакцину, яка містить два штами, то краще зробити її. Це краще, ніж не зробити жодної.
З Нового року в Україні в календар вакцинації внесена вакцина проти вірусу папіломи людини дівчаткам 12-13 років – одна доза.
Це дуже велике досягнення для нашої країни. У багатьох країнах світу ця вакцинація є безкоштовною і обов’язковою, починаючи з 9-річного віку і для дівчат, і для хлопчиків. Коли ми говоримо про вакцинацію вірусу папіломи людини, нею можна вакцинувати хлопчиків, дівчаток, в подальшому – жінок до 45-річного віку, чоловіків до 26-річного віку.
Чому встановлено самі такі вікові рамки?
Насправді в інструкції прописано, що проводили дослідження вакцини пацієнтам віком до 45 років для жінок і 26 років для чоловіків, але це не означає, що її не можна отримати пізніше.
В ідеалі варто вакцинуватися до початку статевого життя, з 9-ти років, хоча є сенс і пізніше вколоти цю вакцину, особливо для жінок до 45 років.
Яка ще вакцинація потрібна людині?
Ще є таке поняття, як сезонна вакцинація, тобто вакцинація проти грипу. Грип – це серйозне ГРВІ з високою температурою, яка довго утримується, погано збивається, з поганим самопочуттям, слабкістю, втомою, нежитем, кашлем, болем в горлі, тощо. Тобто це приблизно тиждень поганого самопочуття. Звичайно, проти грипу є противірусне лікування, це одна з небагатьох хвороб, де є противірусне лікування, але також існує і вакцинація. Тому в осінньо-зимовий сезон, як тільки з’являється вакцина, є сенс її робити. І отримати таку вакцину можна аж до кінця весни, доки вона є в наявності.
Вірус грипу дуже мутує. Вчені досліджують, який вірус буде циркулювати наступного року і виготовляють конкретну вакцину.
Також дорослим можна проводити ті ж вакцинації, що і дітям. Скажімо, вакцинацію проти пневмококу. Особливо це має значення для тих людей, які часто хворіють на бактеріальні інфекції, оскільки пневмокок – це один з найчастіших збудників отитів, бронхітів, пневмоній. У багатьох країнах світу ця вакцинація є обов’язковою для людей після 65 років, оскільки вони – в групі ризику важких бактеріальних ускладнень.
Дорослим людям можна вакцинуватися проти менінгококу, гепатиту А, вітряної віспи (якщо раніше не хворіли цією хворобою). Також має місце вакцинація мандрівників – при відвідуванні певних екзотичних країн є перелік, які вакцинації рекомендовано зробити. Наприклад, від жовтої лихоманки, гепатиту А, дифтерії, правцю, черевного тифу, малярії.
Окремо варто пояснити про вакцинацію вагітних. Вагітним рекомендується робити під час вагітності наступні вакцини: проти кашлюка, проти грипу і ковіду.
Особливо важливою є вакцинація проти кашлюка, щоби захистити новонароджену дитину від цієї хвороби. Вакцинація від кашлюка вагітним проводиться в другий і третій триместр. І обов’язково треба отримати платний варіант вакцини, оскільки саме ця вакцина захищає від кашлюка.
Також існує така стратегія «кокону», коли від кашлюку вакцинується ще й найближче оточення, яке буде контактувати з новонародженою дитиною.
Якщо жінка планово раз на 10 років отримала вакцинацію від дифтерії і правця, а, скажімо, на 5-му році завагітніла, їй потрібно провести вакцинацію додатково вакцинацією проти дифтерії, правця і кашлюка і це обов’язково. Вакцинація робиться кожного разу при повторних вагітностях, щоб кожну наступну дитину захистити від кашлюка.
Вакцинація проти грипу і ковіду відбувається в будь-який триместр вагітності.
Вторинну профілактика.
Якщо ми говоримо про вторинну профілактику, то в Україні існують програми скринінгу раку шийки матки, молочних залоз, колоректального раку, а також раку передміхурової залози. Якщо говорити про рак шийки матки, то цільовою групою первинної профілактики є жінки, починаючи від 21-го року. Можливий і швидший скринінг для жінок, через три роки після початку статевого життя.
Жінки від 21 до 29 років проходять огляд гінеколога, клінічне обстеження грудей один раз на рік. При потребі лікар, після огляду та пальпації, може скерувати на ультразвукове дослідження молочних залоз. А також жінки проходять ПАП-тест на виявлення передракових станів і раку шийки матки, один раз на три роки.
Жінки з 30 до 39 років, крім огляду гінеколога і клінічного обстеження грудей та ПАП-тесту, проходять обстеженняя на віруси папіломи людини один раз на п’ять років.
З 40 до 49 років – огляд гінеколога, клінічне обстеження грудей один раз на рік, мамографія – один раз на два роки, ПАП-тест і тест на віруси папіломи людини один раз на п’ять років.
Після 50 років – це огляд гінеколога, клінічне обстеження грудей, мамографія один раз на два роки, також при необхідності скринінг на колоректальний рак, мова про аналіз калу на приховану кров, а при потребі – колоноскопія.
У чоловіків після 40 років обов’язковою раз в рік є консультація уролога. При огляді лікар може запропонувати аналіз на простатспецифічний антиген. Після 50 років – огляд уролога раз в рік, при потребі аналіз на простатспецифічний антиген і кал на приховану кров або колоноскопія один раз на 5 років.
Підтримки емоційного стану людини.
Варто говорити не тільки про фізичне, але й про ментальне здоров’я, тому що багато хто про це забуває. Взагалі, ми зараз живемо в такий складний час і закономірно, що кількість психіатричних захворювань збільшується. Усі лікарі первинної медичної допомоги, педіатри, сімейні лікарі і терапевти пройшли онлайн-курс проведення найпоширеніших психологічних захворювань.
Тобто, якщо люди відчувають тривогу, депресивні настрої, для початку вони можуть звернутися до сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. На жаль, психіатричні захворювання в нас до сих пір стигматизовані. Щодо пацієнтів, які мають дані захворювання, виникає осуд суспільства. Тому такі пацієнти не бажають звертатися до медиків для діагностики і лікування, що значно погіршує якість їхнього життя і якість життя оточуючих. Варто розуміти, що психіатричні захворювання – це не сором і не ознака слабкості. Це те, що може трапитися з кожним із нас.
Що ще можуть зробити пацієнти для первинної індивідуальної профілактики?
Вести здоровий спосіб життя. Мова про раціональне харчування, фізичну активність, режим праці і відпочинку, проведення вакцинації, вміння знаходити час для себе, для своїх рідних, для тих речей, які приносять задоволення. Знову ж таки, вчасно проходити медичні огляди, скринінги і пам’ятати, що здоров’я – це найцінніше, що ми маємо.
