Стан вагітності є дуже важливим для жінки. Однак і для майбутньої мами, і для її близьких, цей період може стати неабияким випробуванням, оскільки жінка стає більш вразливою емоційно. Як змінюється психоемоційний стан вагітної жінки, в залежності від триместру, як можна підтримати вагітну та про що варто знати розповідає психолог, арт-терапевт, пісочний терапевт медичного центру VISE clinic Тетяна Холодій (Тарасенко).
Яким зазвичай є психоемоційний стан жінки в період вагітності?
Коли жінка знаходиться при надії, це з одного боку дуже прекрасний, чудовий стан. З іншого боку – цей стан чутливий і дуже емоційний. Увесь період вагітності і перші місяці після вагітності у жінок спостерігається серйозний гормональний шторм, який постійно змінюється. Жінка відчуває то піднесення, то спад, що саме по собі є дуже виснажливим. Крім того, варто враховувати фізіологічні зміни, тіло втомлюється, тому що тепер воно працює на два фронти, йому треба забезпечити виживання маленького плоду і ще не забути про саму жінку. Тут теж дуже багато дискомфортних відчуттів, а ще змінюється фігура жінки, це або тішить, або навпаки засмучує.
При вагітності, особливо спочатку, коли фігура ще не сформована, у жінок виникає багато всяких тривог і непорозумінь. Це, звичайно, психологічна адаптація до нової ролі. Жінці тяжко фізично, гормони не дають спокою, може порушуватись сон. Вона відчуває і певні ментальні проблеми через нову роль. Роль мами, роль жінки, яка скоро народить. Причому неважливо, чи жінка вже народжувала чи ні, кожного разу, коли жінка вагітна, вона щоразу вагітна по-іншому: інші прояви, інші відчуття, інший психоемоційний стан. Бути мамою дорослої дитини і бути мамою немовляти – це різні речі. Адаптація до цієї соціальної ролі, завищені очікування, що саме і як саме має робити жінка, дуже сильно впливають на її психоемоційний стан. А в комплексі з гормонами і фізичними змінами – це взагалі «бомба», яка може вибухнути в будь-який момент.
Тому, на психоемоційний стан жінок при надії варто звертати особливу увагу. Лікарі, які ведуть вагітність, скажуть, що теж про це піклуються, але вони не знають і не розуміють усіх психоемоційних тонкощів. Крім того, якщо фізичний стан абсолютно нормальний, може здаватися, що страхи безпідставні. Проте для вагітної жінки «безпідставні» непропрацьовані страхи — ризик соматичих змін.
Чи емоційний стан жінки однаковий протягом вагітності, чи змінюється, залежно від триместру?
Якщо говорити про розподіл триместрів, то психоемоційний стан жінки дуже змінюється. У першому триместрі це стадія – «я нічого не знаю». Це страх, це неймовірне переживання, жінки дуже сильно лякаються, не розуміють, що з ними відбувається.
Зазвичай, коли жінка дізнається, що вона вагітна, її відправляють до 12-го тижня сидіти вдома і чекати, коли ж треба буде стати на облік. Насправді на облік можна ставати і швидше, може навіть і краще стати швидше, тому що в першому триместрі виникає дуже багато проблем, яким можна запобігти.
У цей час жінка знає, що вона вагітна, але ще нічого не розуміє. Вона ще не поправилася, у неї можуть змінитися звички, а можуть і не змінитися. Може бути токсикоз, а може і не бути токсикозу.
Вона ще не розуміє, вона ще не впевнена, до 12-го тижня у неї з’являються сумніви, чи й справді вона вагітна, чи з плодом нічого не сталося за цей час. Усі ці тривоги і переживання, в комплексі з ростом ХГЛ, який в перший триместр росте дуже активно, і в комплексі з естрогенами й іншими гормонами, дуже сильно впливає на психоемоційний стан. У жінок в першому триместрі може бути дуже багато різних психоемоційних проявів: істерики, непередбачуваний страх, тривожність.
Усе це має свою причину, в тому числі і гормональну, і це нормально. Але й самій жінці, і людям навколо, здається, що з нею щось не так, адже вона тепер «інша».
Чи змінюється ситуація протягом другого і третього триместрів?
У період другого триместру виникає відчуття «я – богиня, я – королева». Жінки починають потрошки набирати вагу, округлятися, їхня фігура стає більш жіночною. В другому триместрі з гормонами більш-менш все стабільно. Шкіра стає кращою, волосся не так швидко жирніє і жінка починає відчувати, яка вона красива. Ще в другому триместрі з’являється перший зв’язок з дитиною, оскільки вже чути рухи малюка, але вони ще не приносять дискомфорту. Вагітна жінка проходить перший генетичний скринінг і ще цілу серію аналізів, які підтверджують, що з плодом все гаразд. Від розуміння цього жінці стає значно краще і значно легше. Тому другий триместр вважається найбезпечніший для вагітності.
Якщо говорити про третій триместр, то виникає величезна тривога, стан паніки, бажання, аби все якомога швидше закінчилося. Ці страхи і переживання дуже і дуже дискомфортні. ХГЛ починає знову рости, жінка стає дуже тривожною, у неї починає активно вироблятися такий гормон, як релаксан, який розтягує зв’язки, щоб пологи проходили легше і м’якше. Але цей гормон дуже сильно впливає на сон, і жінка починає погано спати. Вона невиспана, втомлена фізично. В середньому жінка набирає 15 кг додаткової ваги, яку треба на собі носити.
У неї больові відчуття, розтяжки, постійна втома, плюс недосипання. Жінкам стає страшно, і їм хочеться просто це припинити. Дуже важливо, щоб на цьому етапі вагітності у них був певний супровід. Чи психолог, чи група за інтересами, тобто якісь збори вагітних, де вони зможуть обговорювати ці проблеми. Без страху осуду з абсолютним прийняттям, що все що зараз відбувається – не вигадки. Такі зустрічі у психотерапевтичних групах, у дружніх компаніях, дуже корисно відображаються на психоемоційному стані жінки, особливо у третій триместр. Вона починає розуміти, що у своїх переживаннях не одна. Звісно, підтримка рідних і близьких теж дуже важлива, але вона не дає відчуття, що поза межами цього кола ще хтось проживає це і справляється! Люди – істоти соціальні!
Як можна допомогти жінці у цей період і що для цього потрібно?
Вагітній жінці варто попередити всіх навколишніх, що вона в цей період тривожиться, що потрібно щось для того, аби її заспокоїти. Дуже часто і партнер, і рідні не дуже розуміють, що відбувається з жінкою, а вона мовчить. Наприклад, коли їй дуже хочеться, щоб мама приготувала для неї млинці, а мама приходить і каже, що приготує сирник, це уже причина для вагітної, аби почати плакати, адже вона хотіла млинці. Тому дуже важливо говорити вголос про свої почуття і потреби. І підтримка вагітної жінки дуже залежить від того, наскільки вона може виражати те, чого хоче.
Також фільтрація «інформаційного шуму» має велике значення. Зараз багато інформації про ризики, патології і всі вони у вільному доступі. Вагітна, як нову сукню, «приміряє» всі страхи на себе і дуже важливо мати змогу обговорити це з кимось, без осуду: «що ти собі навигадувала», а з прийняттям: «чи справді є причини хвилюватися?».
Звісно, що емоції вагітної жінки можуть бути дуже заплутаними, і жінка сама може не дуже розуміти, що з нею відбувається. У цьому випадку допомагає психотерапевт, або психолог, це людина, яка вислухає і не буде оцінювати. Все, що стосується страхів, якихось неприємних емоцій, не можна витісняти, не можна викидати, бо тоді людина стає дуже токсичною і при цьому вкрай закритою. Не варто заглиблюватися в депресивні стани, але говорити про те, що страшно, що соромно – точно вартує.
Яким є психоемоційний стан жінки до, під час і одразу після пологів? Що змінюється в цей період?
Якщо говорити про період пологів, оці останні тижні вагітності і саму підготовку до пологів, то тут взагалі все летить шкереберть. Жінці здається, що вона нічого не знає, нічого не вміє. Загалом в цей час дуже важливо відпустити контроль над своїм тілом. Жіноче тіло запрограмоване на пологи. Намагатися контролювати своє тіло мозком у цей період людина не може. Особливо, якщо враховувати всі психоемоційні реакції в останній триместр. Тому найкраща порада для жінок, які ось-ось мають народити, або які в процесі пологів, це дати своєму тілу працювати інстинктивно. Так, як воно запрограмоване, так, як воно вміє. Якщо щось буде не так, при пологах присутній лікар, який це проконтролює. Довіра до спеціаліста — це ще один аспект, який дає відчуття, що все буде добре!
Звісно, якщо говорити про пологи, то тут дуже важливо знати і використовувати різні практики: заземлення, дихання, тощо. Їх дуже часто використовують при панічних атаках, при знятті тривожності. Вони всі стандартні і їх дуже легко знайти. Крім того є тематичні курси та консультації, де спеціалісти, маючи доказову базу, мають можливість роз’яснити та навчити, що саме і коли використовувати.
Я рекомендую вагітним вчитися дихальним технікам до того, як вони вступлять в третій триместр і будуть готуватися до пологів. Тому що це процес навчальний. Якщо ми навчимо своє тіло дихати в такому ритмі, то в стресовій ситуації це спрацює. Якщо жінка про певну техніку дихання почула за 3 дні до пологів, то при пологах вона про неї точно не згадає.
Якщо жінка проходить період вагітності і відчуває тривогу, страх, якісь моменти психологічного дискомфорту, чи варто їй звертатися до психолога? Як їй знайти цього психолога?
Можна приходити до нас. Насправді психологів багато. Зараз є дуже багато різних онлайн-платформ, де працюють хороші, кваліфіковані спеціалісти.
Дуже важливо перевіряти валідність документації, щоб цей психолог мав базову освіту про вивчення такого предмету, як психологія, і добре, коли він має ще якісь спеціалізації. Але базова освіта психолога необхідна!
Оце треба розуміти, бо дуже часто бувають спеціалісти, які пройшли навчання за три місяці.
Взагалі, наскільки важливо жінці знати, що під час вагітності варто не тільки бути на обліку у лікаря-гінеколога, але й пам’ятати про такий момент, як контроль психологічного стану?
Я не рекомендувала б вагітним жінкам відразу ставати на психологічний контроль. Це швидше мають бути довільні зустрічі. Якщо говорити про психологічне консультування або терапію, то достатньо одного разу на тиждень, коли за жінкою закріплені певна година і певний день. Це і формує деяку систематичність («якщо я сьогодні в тривозі, то завтра я обов’язково матиму змогу про це проговорити»), і усвідомленість у власній силі, власному досвіді («на минулій зустрічі у мене були такі ж страхи і я – справилась»). Психолог не переходить у роль «гуру», «наставника» чи ще когось, а залишається лиш провідником у власних силах і потребах. Людина справляється сама у супроводі.
При вагітності я би рекомендувала робити запис до психолога по потребі, коли є бажання поговорити з спеціалістом. Добре, якщо це буде одна й та сама людина, це дасть відчуття стабільності.
Утримувати жінку в балансі – це означає приходити до психолога при потребі. А ставати на облік у психолога і підписувати документ про обов’язкову терапію, не варто. Тут є низка причин від фізичних до психологічних («якщо не зможу прийти — все буде погано»). Виключенням є, якщо людина ще до вагітності мала психологічний супровід і розуміє, що терапія – це лиш один із способів самодопомоги. Відчуваючи потребу, варто прислуховуватись до себе, не відкидати свої потреби, приходити і просто розповідати, знаючи, що тебе підтримають. Це важливо при вагітності – коли дуже страшно, змінити фокус і подивитися на страх з іншого боку. Бо страх завжди має для нас і позитивне значення, він нас захищає.
