Існує чимало міфів навколо таких речей, як сонце, морозиво і кондиціонер. Який їхній вплив на організм дитини? Що можна, а що суворо заборонено? Від чого можна захворіти? Розвінчати найпоширеніші міфи допоможе лікар-педіатр медичного центру VISE clinic Вікторія Вихованець.
Вікторіє Вікторівно, навколо теми перебування дітей на сонці існує багато хибних тверджень. Які з них найвідоміші?
Найпоширеніший міф: сонце завжди корисне, адже сприяє процесу вироблення вітаміну D у шкірі і його не потрібно додатково приймати влітку.
Справді, під дією ультрафіолету в шкірі відбуваються процеси синтезу вітаміну D. Але це не означає, що дитина повинна годинами перебувати під палючим сонцем. Так зростає ризик отримання сонячних опіків, перегрівання, сонячного/теплового удару, оскільки у дітей, особливо раннього віку, система терморегуляції організму ще недосконала. А дітям до 6 місяців взагалі не рекомендовано перебувати під прямими сонячними променями, оскільки їхня шкіра містить замало меланіну для захисту. Надлишок ультрафіолетового випромінювання значно небезпечніший, ніж його нестача, а сонячні опіки у майбутньому підвищують ризик розвитку раку шкіри.
Саме тому потрібно уникати перебування на сонці у період його найбільшої активності з 11:00 по 17:00 год., використовувати сонцезахисні засоби з SPF 30-50 на відкриті ділянки тіла та обличчя, сонцезахисні окуляри, носити легкий світлий одяг з натуральних тканин та з довгими рукавами і обов’язково головний убір з широкими полями.
Чи існують міфи навколо теми сонцезахисту?
Чи не найбільш відомий міф: сонцезахисний крем дітям влітку потрібно наносити тільки у сонячну погоду.
Ні, ультрафіолетові промені проникають крізь хмари, тому навіть у похмурий день дитина може отримати значну дозу УФ-випромінювання. Особливо це актуально влітку. Наносити сонцезахисний крем потрібно за 20-30 хвилин до виходу на вулицю та поновлювати кожні 2-2,5 год., а також одразу після купання. Для дітей до 6 місяців основний захист – тінь, легкий закритий одяг і головний убір. Після 6 місяців бажано віддавати перевагу спеціальним сонцезахисним засобам на основі оксиду цинку або діоксиду титану (з мінеральними фільтрами).
Ще один міф: дітям зі смаглявою шкірою сонцезахист не потрібен. Це неправда, темніша шкіра дійсно має більше природного захисту, але не є абсолютно несприйнятливою до ультрафіолету. Сонячні опіки та пошкодження шкіри можливі у дітей з будь-яким фототипом шкіри.
Також відомий міф: якщо вже нанесений сонцезахисний крем, то можна перебувати на сонці скільки завгодно.
Правда в тому, що сонцезахисний крем лише зменшує вплив ультрафіолету, але не робить перебування на сонці абсолютно безпечним і необмеженим. Навіть засоби з SPF 50 пропускають невелику частину УФ-променів, а їхня ефективність зменшується через інтенсивне потовиділення та купання. Тому найкращий захист – це поєднання сонцезахисного крему, легкого закритого одягу, капелюшка, сонцезахисних окулярів і перебування у тіні, особливо з 11:00 по 17:00 год.
Влітку чимало людей користується кондиціонерами. Які міфи побутують навколо цих засобів?
У спеку кондиціонер – це не ворог, а пристрій, що допомагає зробити перебування в приміщенні комфортнішим. Важливо не відмовлятися від нього, а навчитися правильно користуватись. Навколо теми кондиціонерів існує багато міфів. Розберемо найпоширеніші з них.
Міф: кондиціонер викликає застуду. Правда: захворювання спричиняють віруси та бактерії, а не охолоджене повітря. Щоб охолодження було безпечним, слід дотримуватись наступних правил:
– контролювати, щоб не було різкого перепаду температур (під час спеки охолоджуйте приміщення кондиціонером поступово, різниця між температурою на вулиці і в приміщенні не повинна перевищувати 6-8С, оптимальна комфортна температура 22-24С);
– уникати протягів та прямого потоку охолодженого повітря на спітнілу дитину;
– паралельно з кондиціонером використовуйте побутовий зволожувач, щоб уникнути пересихання слизових оболонок верхніх дихальних шляхів;
– слідкувати за своєчасним технічним обслуговуванням кондиціонера (очищуйте та змінюйте фільтри хоча б раз на сезон або частіше відповідно до рекомендацій виробника, тому що у забруднених фільтрах можуть накопичуватись пил, пліснява та мікроорганізми).
Міф: малюка не можна залишати у кімнаті з увімкнутим кондиціонером.
Правда: перегрів для дитини набагато небезпечніший, ніж прохолодне повітря. Спека згубно впливає на сон, апетит та загальне самопочуття дитини. Комфортна прохолода допомагає уникнути перегрівання, але потік охолодженого повітря не повинен бути направлений безпосередньо на дитину, ліжечко не має розташовуватись навпроти кондиціонера.
Літо важко уявити без морозива. Для дітей це улюблені ласощі, а для багатьох батьків – привід для хвилювання.
«Не їж, бо захворієш», «не їж, бо буде боліти горло» – ці фрази знайомі багатьом з дитинства і часто змушували безпідставно відмовляти дітям у цьому смаколику. Та чи справді вживання морозива несе загрозу для дитячого здоров’я? Поговоримо про найпоширеніші міфи.
Міф: від морозива можна захворіти на ангіну (запалення горла). Насправді, хвороби провокують бактерії і віруси, а не морозиво. Більше того, помірне вживання холодного загартовує горло і зміцнює місцевий імунітет. Головне обирати натуральний продукт та в помірних кількостях. Морозиво – не ворог дитячого здоров’я.
Міф: морозиво категорично заборонене при болю в горлі. Правда: болить горло – з’їж морозиво! Морозиво при болю в горлі не заборонене, а рекомендоване. Тому що холод зменшує больові відчуття при ковтанні і допомагає зняти набряк слизової оболонки. Варто обирати просте морозиво без твердих складників (горіхи, родзинки, шоколадні крихти тощо), які можуть додатково подразнювати горло.
Турбота про здоров’я дітей починається не із заборон, а з розуміння того, що насправді є небезпечним, а що – лише міфом. Нехай це літо буде безпечним, комфортним і наповненим яскравими враженнями та щасливими моментами!
