Лікарі констатують: кількість пацієнтів, у яких виявляють ті чи інші проблеми щитоподібної залози, зростає. Чому це стається, чи можна запобігти захворюванню, які симптоми мають насторожити і коли варто негайно звернутися за медичною консультацією, розповідає сімейний лікар, ендокринолог для дорослих медичного центру VISE clinic Марія Шторх.
Які ендокринні захворювання є найпоширенішими?
На сьогодні ендокринні захворювання дуже поширені і найбільше – захворювання щитоподібної залози.
Найпоширеніші захворювання:
- дифузний зоб, тобто збільшення розміру щитоподібної залози;
- вузловий зоб – поява вузликів в щитоподібній залозі;
- гіпотиреоз – коли кількість гормонів, які виробляє щитоподібна залоза, зменшується;
- гіпертиреоз – коли кількість гормонів щитоподібної залози в організмі збільшується;
- післяпологовий тиреоїдит – запалення щитоподібної залози після пологів. Воно зустрічається близько в 5% породіль і дуже часто на нього можуть навіть не звернути увагу, пропустити. Але захворювання може виникати близько півроку-року після пологів чи перенесеного викидня;
- автоімунний тиреоїдит – коли наша імунна система, під впливом невідомих нам факторів, починає руйнувати клітини щитоподібної залози;
- інші види тиреоїдитів (підгострий тиреоїдит який виникає після вірусних інфекцій);
- злоякісні захворювання щитоподібної залози.
Про усі ці захворювання пацієнт може дізнатися тільки після огляду у лікаря? Чи є якісь симптоми, які можуть людину насторожити і, власне, відвести до лікаря?
Якщо ми говоримо про дифузний чи вузловий зоб, у більшості випадків це безсимптомно. Люди, поки не виконають УЗД, не будуть знати про проблему. Інколи, коли щитоподібна залоза дуже збільшена, вона буде тиснути, ми будемо відчувати постійний дискомфорт, важкість ковтання, відчуття, наче нам щось заважає.
Вузлик має бути великим, щоб його відчути. Інколи його вдається пропальпувати самостійно. Але якщо вузлик маленький, до сантиметра, є велика ймовірність, що пацієнт його не відчуває. Тому УЗД щитоподібної залози бажано все-таки робити час від часу.
У нас захворювань щитоподібної залози багато через аварію на атомній електростанції, витік радіоактивного йоду. Також у нас територія з вираженим йододефіцитом.
Деякі захворювання мають симптоми, а саме гіпотиреоз або гіпертиреоз. Наша щитоподібна залоза контролюється мозком, гіпофіз виробляє такий гормон як ТТГ – тиреотропний гормон. ТТГ контролює вироблення гормонів щитоподібної залози – Т3 віл, Т4 віл. Гіпотиреоз, коли ТТГ більше за норму, а гормонів Т3 віл та Т4 віл – менше. Це призводить до таких симптомів, як слабкість, втома, сонливість, сухість шкіри, випадіння волосся, закрепи, можуть бути ще в’ялість, апатичність, сповільнена мова, зрідка, при некомпенсованому гіпертиреозі, може бути поява набряків і за рахунок цього незначне збільшення маси тіла, близько до 5 кг.
Коли ми говоримо про гіпертиреоз, це протилежний стан до попереднього. Тобто ТТГ – мало, а гормонів Т3віл та Т4віл забагато. Ми відчуваємо надмірну збудливість, поганий сон, раптове схуднення. Відчувається тремтіння всього тіла, особливо рук, пришвидшене серцебиття. Оцей стан змушує людей в більшості випадків звертатися до лікаря.
Проблеми із щитовидною залозою у жінок після пологів
Післяпологовий тиреоїдит має наступні фази.
- Перша фаза – це гіпертиреоз, коли гормонів щитоподібної залози стає дуже багато. Жінка худне, збудлива, з’являється тремтіння рук, серцебиття. Дана фаза триває 2-3 місяці.
- Друга фаза – це гіпотиреоз, протилежний стан, слабкість, втома, сонливість.
- Третя фаза – еутиреоз, тобто варіант норми. Гормони в нормі, самопочуття теж.
У більшості випадків післяпологовий тиреоїдит минає самостійно, хоча може залишити по собі стійкий гіпотиреоз. Тоді жінці треба буде пожиттєво приймати ліки.
Ще є варіант підгострого тиреоїдиту. Не всі знають про цей діагноз. Після вірусної інфекції протягом місяця виникає дискомфорт і біль в ділянці шиї. Люди пов’язують це із захворюванням горла, запаленням лімфатичних вузлів. Це сильний біль, який фіксується на передній поверхні шиї. Може віддавати у вухо, щелепу, шию. Біль сильний, нестероїдні протизапальні препарати можуть не допомагати. В цьому випадку доцільним є призначення гормональних препаратів. Це має робити лікар, адже потрібно призначити правильне дозування, протягом певного часу і поступово зменшувати дозу аж до відміни препарату.
Чому виникають захворювання щитоподібної залози?
Найчастішою причиною захворювань щитоподібної є дефіцит йоду, або надлишок йоду. Йод міститься у воді, а наша територія бідна на йод. Йодом можуть збагачувати продукти харчування. Але у нас є тільки йодована сіль, яку треба використовувати для домашнього вжитку.
Норма йодованої солі для дорослих людей – одна чайна ложка на день. Є певні захворювання, при яких треба обмежити кількість солі. Тоді є сенс брати йод в таблетках. Добова норма йоду для різної вікової групи різна. Бажано перед прийомом таблеток йоду проконсультуватися з лікарем.
Йоду особливо потребують вагітні жінки і породіллі. Дуже часто лікарі не дають рекомендації жінкам, які народили, які годують грудьми, вживати йод. Якщо для дорослих людей добова норма – 150 мікрограм, то для тих жінок, які годують грудьми – 200-300. Їм є сенс призначати препарати йоду. Причому вони мають приймати їх весь час, поки годують грудьми. Це потрібно, щоби організм новонародженої дитини добре розвивався,адже йод необхідний для утворення гормонів щитоподібної залози. Ці гормони впливають на ріст, розвиток, розумові здібності, на роботу шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, на вироблення енергії. Новонароджена дитина не має звідки взяти йод, крім грудного вигодовування. Тому жінка і під час вагітності, і під час годування грудьми має отримувати йод.
Які з нюансів проводять до раку? Взагалі, звідки виникає рак щитовидної залози?
Існує дуже багато чинників. Зокрема той же йододефіцит, генетична схильність, спосіб життя, вплив іонізуючого випромінювання . Часто ми можемо ввести ідеальний спосіб життя, а рак розвивається. Є дані, що якщо ми мало отримуємо йоду з продуктами харчування, то стаємо більш чутливими до радіоактивного йоду. Наслідки Чорнобиля ми ще довго будемо проживати.
Надлишок йоду так само є шкідливим. Дуже велика небезпека в безконтрольному прийомі бадів і комплексів вітамінів. Часто до них входить йод, і він може бути в дуже великих кількостях. Тобто, якщо в нас добова норма 150 мікрограм, там може бути в 10, в 20 разів більше. Це також може призводити до захворювань щитоподібної залози, наприклад, до автоімунного тиреоїдиту.
Щодо раку, його не завжди вдається виявити одразу. Важливо після виявлення вузлика за ним спостерігати. З часом цей вузлик може стати «підозрілим» згідно УЗД дослідження. Тоді потрібно робити пункцію – тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію. Простою мовою, коли щитоподібну залозу проколюють голкою, забирають певну кількість клітин на аналіз, і цитолог дивиться, чи є там злоякісні клітини чи ні.
Злоякісних захворювань щитоподібної залози існує декілька видів. Є агресивніший вид – медулярна карцинома,який швидко дає метастази. Є фолікулярна і папілярна карциноми, які мають сприятливіший перебіг і прогноз. Рак щитоподібної залози спочатку не має симптомів. Такі симпоми як схуднення, втома, слабкість можуть бути з різних причин. Тому важливо час від часу робити УЗД, щоб не пропустити вузлик, спостерігати за ним та при потребі зробити інші дообстеження.
Не займайтеся самолікуванням, не здавайте самостійно аналізи, звертайтеся до ендокринолога, який під час прийому зможе побачити багато нюансів, призначити необхідні дообстеження і обрати правильну тактику лікування!
