Буває так, що дитина сприйнятлива до інфекцій. Причиною цього може бути медичний стан, який виникає, коли рівень нейтрофілів у крові нижчий за норму. Що таке ці нейтрофіли? Як визначити нейтропенію та чи є цей стан небезпечним? Про це та інше розповідає лікар -імунолог дитячий, лікар-педіатр медичного центру VISE clinic Христина Лісовська.
Христино Олегівно, що таке нейтропенія і чому у дітей буває знижений імунітет?
Нейтропенія у дітей – часта лабораторна знахідка, яка викликає занепокоєння у батьків і нерідко – клінічні дилеми у лікарів. У більшості випадків це транзиторний стан після інфекції, але іноді – ранній маркер серйозної патології.
Нейтропенія є поширеною проблемою в педіатричній практиці. Нейтрофіли виконують функцію захисників організму та відіграють вирішальну роль у гострих запальних процесах.
Власне нейтропенія – це зниження рівня нейтрофілів, ключових клітин імунної системи, які виробляються у кістковому мозку і забезпечують захист від бактеріальних і грибкових інфекцій. Менша кількість нейтрофілів може зробити дитину більш схильною до певних видів інфекційних захворювань.
Як визначити оцю кількість нейтрофілів і які показники мають викликати занепокоєння?
Визначається нейтропенія з допомогою звичайного загального аналізу крові з лейкоцитарною формулою. Основним критерієм є абсолютна кількість нейтрофілів.
Ступені тяжкості нейтропенії:
легка: 1000-1500/мкл
помірна: 500-1000/мкл
тяжка: <500/мкл.
Чим нижчий рівень нейтрофілів – тим вищий ризик серйозних інфекцій.
Чому виникає нейтропенія?
Найчастіші причини виникнення її у дітей це:
– Вірусні інфекції – вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус, кір, вітряна віспа, віруси гепатиту С, В, ВІЛ. Після перенесених гострих вірусних захворювань нейтрофіли можуть знижуватись на кілька тижнів і потім самостійно відновлюватись.
– Медикаменти – деякі антибіоики, протизапальні, протисудомні засоби, антитиреоїдні препарати, противірусні ліки, засоби для лікування онкології, радіотерапія та інші.
– Аутоімунні процеси, наприклад, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, хвороба Крона.
– Дефіцитні стани – недостатність вітаміну В12, фолієвої кислоти, міді, тяжкий дефіцит білка.
– Транзиторні стани дитячого віку
Інші причини – вроджені нейтропенії, онкогематологічні захворювання (лейкемія, лімфома, множинна мієлома), апластичні стани (апластична анемія, мієлодиспластичні синдроми), генетичні захворювання, такі як анемія Фанконі, синдром Костмана та синдром Швахмана-Даймонда.
Часто чітку причину нейтропенії у дитини встановити не вдається (хронічна ідіопатична нейтропенія).
Як нейтропенія проявляється?
Сама нейтропенія не має специфічних симптомів. Вона проявляється через інфекції, такі як омфаліт, гінгівіт, стоматити, пародонтит, шкірні інфекції, абсцеси та пневмонії. У деяких дітей нейтропенія виявляється випадково під час аналізу крові без будь-яких симптомів.
Що важливо знати з анамнезу пацієнта та його сім’ї?
Наявність вроджених вад розвитку у дитини або членів родини. Анамнез прийому ліків. Обстеження на наявність аутоімунних та інших захворювань, які можуть бути пов’язані з нейтропенією.
Детальний сімейний анамнез повинен включати етнічне походження, кровну спорідненість батьків, виникнення рецидивуючих інфекцій та нейтропеній у інших членів сім’ї, нез’ясовані випадки смерті немовлят або викиднів.
Також важливою інформацією є вік першого виявлення нейтропенії, результати попередніх аналізів крові. Важливо знати, чи була нейтропенія випадковою знахідкою, чи частиною гострого захворювання. Яка частота, тип, тяжкість інфекцій та необхідність госпіталізації. Важливими є повідомлення про усі випадки лихоманки, стоматиту, гінгівіту, синуситу, отиту, гнійничкових захворювань шкіри та інфекцій глибоких тканин, епізодів пневмоній, шлунково-кишкових симптомів та періанальних інфекцій. Значення також має потреба, тривалість та реакція на антибіотикотерапію під час захворювань.
Слід повідомити лікаря щодо будь-яких симптомів або про інші захворювання, навіть якщо вам здається, що вони не повязані; про наявність хронічних вірусних інфекцій, таких як вірусний гепатит або ВІЛ; щодо теперішнього або нещодавнього прийому ліків, включаючи безрецептурні препарати чи біодобавки.
Коли нейтропенія небезпечна?
У більшості випадків дитина почувається добре, нейтропенія виявляється випадково, або після нещодавньої вірусної інфекції, і показники поступово нормалізуються. У таких ситуаціях достатньо спостереження.
Але є симптоми, які вимагають уваги лікаря. Це часті або незвичні бактеріальні чи грибкові інфекції, виразки в роті, що довго не гояться, повторні пневмонії, абсцеси, поганий набір ваги, збільшені лімфовузли, печінка або селезінка.
Температура понад 38°C на фоні нейтропенії – привід звернутися до лікаря негайно.
Як обстежують дитину?
Виявити нейтропенію можна з допомогою загального аналізу крові з лейкоцитарною формулою. Але один аналіз не означає діагноз. Потрібні повторні вимірювання та спостереження в динаміці.
Якщо ж нейтропенія супроводжується клінічними проявами, лікар повинен вирішити доцільність та порядок подальших діагностичних обстежень, які можуть включати додатково СРБ, біохімічні аналізи, визначення рівня імуноглобулінів, вітамінів В12 та фолієвої кислоти, міді та церулоплазміну, аналіз субпопуляцій лімфоцитів, скринінг на деякі віруси, наприклад, HepB, HepC, ВІЛ, ВЕБ, ЦМВ, парвовірус тощо, виявлення антинейтрофільних антитіл, перевірку щитоподібної залози, проведення генетичних досліджень чи біопсії кісткового мозку.
Чи потрібно лікувати виявлену нейтропенію?
Тільки аналіз без клінічних проявів лікувати не потрібно, достатньо спостереження.
У більшості дітей з нейтропенією, цей стан триває лише кілька тижнів чи місяців. Нейтропенія часто зникає сама по собі по досягненню дитиною певного віку чи після усунення причини її виникнення, як, наприклад, припинення прийому ліків чи зміна їх дозування, корекція недостатності вітамінів чи мінералів або лікування захворювання, яке спричиняє нейтропенію.
Інші варіанти лікування залежать від основного захворювання та включають:
– Антибіотикотерапія для профілактики та боротьби з бактеріальними інфекціями. Вірусні інфекції, такі як застуда або ГРВІ, зазвичай не становлять значного ризику для дітей з нейтропенією та не потребують специфічного лікування.
– Кортикостероїди при аутоімунних захворюваннях.
– Гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор, який стимулює вироблення лейкоцитів у кістковому мозку.
– Трансплантація стовбурових клітин при важких нейтропеніях, спричинених генетичними, вродженими, мієлодиспластичними чи онкогематологічними захворюваннями.
– В дуже рідкісних випадкає хірургічне видалення селезінки.
Чи можна дітям із виявленою нейтропенією проводити вакцинацію? І що ви можете порадити батькам таких дітей щодо поведінки в побуті та соціумі?
Вакцинація при легкій безсимптомній нейтропенії, як правило, не протипоказана та дозволяє застосування як інактивованих, так і живих вакцин, якщо немає ознак чи підозр щодо тяжкого імунодефіциту.
Рекомендації для дітей з нейтропенією без клінічних проявів: звичайна, адекватна гігієна, регулярне миття рук, уникання контактів із хворими, догляд за ротовою порожниною.
Для дітей з дуже низьким рівнем нейтрофілів, які мають високий ризик інфекції, можуть бути застосовані більш суворі обмеження такі як:
– уникати громадських місць
– уникати контактів з хворими
– носити маску для обличчя
– ретельно та часто мити руки та доглядати за ротовою порожниною
– уникати травм,
– негайна і ретельна обробка ран, таких як садна, порізи чи подряпини,
– не ділитися столовими приборами, чашками, їжею чи напоями
– не ділитися рушниками, бритвами чи зубними щітками
– уникати вживання непастеризованих молочних продуктів, сирих фруктів, овочів та горіхів, меду, м’ясних чи рибних продуктів без достатньої термічної обробки,
– уникати озер, ставків, річок та гарячих ванн
– дотримуватися рекомендацій та призначень лікаря.
Прогноз для дітей із легкою безсимптомною нейтропенією зазвичай сприятливий, оскільки вона часто проходить самостійно та, в більшості, не потребує ніякого лікування. Прогноз для пацієнтів, у яких нейтропенія спричинена іншим захворюванням, залежить від основного захворювання.
Необхідно пам’ятати, що регулярні профілактичні огляди та співпраця із лікарем є важлимим аспектом сучасного життя будь-якої людини, адже найкраще лікування – це профілактика захворювання та попередження виникнення ускладнень.
