Холодій (Тарасенко) Тетяна Володимирівна

Тетяна Холодій (Тарасенко): «Не варто очікувати дуже багато від відпустки»

Picture of Автор: VISE clinic

Автор: VISE clinic

Cімейна клініка у Івано-Франківську

Поділитися:

Зміст

Настає час відпусток. Проте часто, дочекавшись відпустки, людина не відчуває покращення фізичного чи емоційного стану, у неї виникає відчуття невдоволення, незавершеності та втоми. Чому так відбувається? Чому відпустка не приносить бажаного відпочинку та що робити, аби відчуття невдоволення не виникали, розповідає практичний психолог, арт-терапевт, пісочний терапевт VISE clinic Тетяна Холодій (Тарасенко).

Тетяно Володимирівно, Літо переважно є часом відпусток. Чи буває так, що людина приходить з відпустки і відчуває, що вона не відпочила? Чому саме так відбувається?

Працюючи, ми часто помічаємо, що наш психоемоційний стан трішки погіршується. Нам здається, що ось настане довгоочікувана відпустка і всі проблеми одразу вирішиться. Але, на жаль, практика показує зовсім інше. Наша психіка – дуже складний механізм і є декілька причин, чому настає поствідпустковий синдром, або англійською він звучить, як post-vacation blues. Існують причини, які пояснюють, чому ми себе погано почуваємо після відпустки. Я виділила чотири основні причини, хоча часто в психологічних статтях і журналах називають більше таких причин.

Отже, перше – відкладені переживання. Так чи інакше, коли ми постійно працюємо, під час роботи виконуємо безліч завдань, беремо участь у різних проєктах, зустрічах, пов’язаних з стосунками, з соціальними контактами, у нас виникають різні переживання. Поки ми працюємо, поки виконуємо різні завдання, ми ніби відволікаємося від цих переживань, робота стає «білим шумом». У відпустці цей фон зникає і ми залишаємось один на один з нашими переживаннями.

Отож, коли з’являється час для себе, ми починаємо ці всі переживання відкривати і випускати назовні. І це відбувається без нашої згоди, а саме тому, що наша психіка втомилася витісняти їх у фон. Що тоді відбувається? Тоді ми ніби робим зусилля, щоб відпочити, але наше тіло далі знаходиться у стані напруги.

Ми відчуваємо, що наші м’язи стиснені, дихання поверхове. Все говорить про те, що наш організм знову перебуває в режимі виживання. А ми хочемо, аби він переключився, бо вже настала відпустка. Це так не працює.

Друга причина – величезний контраст між відпочинком і реальністю. Ми дуже різко починаємо переформатовувати всі системи. Ми у відпустці – і все: спимо до обіду, їмо все, що хочемо. Дуже сильно піднімається чи знижується рівень фізичної активності.

Навколишнє середовище на нас тисне, соціальне оточення змінюється, бо ми вже не бачимо кожен день людей, з якими працюємо. І ми не даємо нашому організму адаптуватися. Так чи інакше, наш організм з одного стресового стану, коли триває сильна напруга, потрапляє в інший стресовий стан.

Для когось робота – неприємна, для когось – це приємний процес, але зміна цих процесів, всеодно, потребує адаптації на психологічному і фізичному рівні. А ми дуже часто це нівелюємо і вимагаємо від себе переключення.

Також, ми очікуємо дуже багато від відпустки. Звідси й третя причина – невиправдані очікування, за якими настає величезне розчарування.

Дуже часто ми покладаємо на відпустку надто великі надії. Ми хочемо під час відпустки доробити всі справи, зустрітися з усіма друзями, побачити всі цікаві місця, кудись поїхати, коротше, максимально використати кожен день. Величезна небезпека цього в тому, що ми починаємо у цьому всьому губитися.

У результаті, замість відновлення, ми просто отримуємо новий графік, нові дедлайни, тільки вже з вайбом відпочинковості. Насичений графік відпустки створює дуже сильну ілюзію контролю. Ніби людина все контролює і все встигне. А в результаті дуже мало простору залишається для самого відпочинку. Але пам’ятаємо, що розчарування –  це найщиріша зустріч з реальністю! Те що є, а не могло би бути.

Як і все в нашому житті, відпустка завершується. І це четверта причина, яка змушує нас відчувати неприємні емоції. Мова про завершення значущого досвіду. Будь-яка подія, яка завершується, містить у собі елемент втрати. Ми це знаємо ще зі школи, коли довго-довго готуємося до екзамену, потім його здаємо. А замість радісного переживання у нас ніби пустка всередині. І це абсолютно природно для нашого організму і для нашої психіки.

Існує поняття трансформації отриманого досвіду, а також інтеграції його у життя. Тобто нам важливо інтегрувати новий досвід. Зрозуміти, для чого він, що він нам дає.

Звісно, post-vacation blues – це не ознака того, що відпустка пройшла погано. Але точно є дзвоником, що щось ми організували не так.

Як організувати відпустку, щоб не виникав цей стан? Що ви можете порадити, щоб взагалі в нього не потрапити?

Взагалі не потрапити в цей стан не вийде. Але ми можемо до нього ставитися не так болюче. Тобто, посумувати, що все завершилось і включитися в роботу. Для цього потрібно виконати декілька умов. Насамперед, перед відпусткою потрібно завершити всі цикли. До відпустки треба готуватися заздалегідь. Можна за тиждень, а краще навіть раніше, позакінчувати всі серйозні справи. Позакінчувати всі проєкти. Ті проєкти, які передбачають вашої роботи і після відпустки, можна поставити на паузу. Тобто, щоб не було серйозних питань, які не дають вам повністю отримувати задоволення від того, що відбувається з вами у відпустці.

Чим менше незавершених процесів у фоновому режимі лишиться, тим легше нам буде відпочивати.

За тиждень до відпустки дуже важливо перейти на лайт-режим. Тобто, трошечки більше давати собі поспати. Трошечки менше вирішувати якісь проблеми. Можливо, наситити наші харчові вподобання. Часто в процесі роботи людина забуває поснідати, пообідати. А потім приїжджає у відпустку, їсть все, що пропонує All-Inclusive, а потім ще тиждень лікує проблеми шлунково-кишкового тракту. Тому варто поступово готувати організм до нашої майбутньої відпустки.

Далі треба скласти план на всі випадки життя. Але тут дуже важливо, щоб план був хороший, детальний, проте з місцем для змін. Важливо продумати, куди будемо їхати, що там будемо робити. Узгодити маршрути, проживання, трансфер. Сюди ж підготувати аптечку, провести Check-up організму, аби якісь хронічні захворювання не зашкодили відпочинку.

Але цей план має бути каркасним. У ньому точно має бути залишено місце для якихось імпульсних потреб, для незапланованих зустрічей, творчого пристосування. Взагалі, як на мене, добре, коли заплановано десь 60% відпустки, а решта 40% – це білі прогалини, в яких можна розміщати імпульсні бажання.

Наступний етап – це сама вже відпустка. Важливо створити перехідний етап: менше рішень – більше інтересу. Це період, коли починається відпустка, план вже є, але ми ще нікуди не поїхали. Перегляньте цей план, подивіться, що можна змінити, що вже не актуально, а що потребує втілення. Крім того, підсилюйте свій інтерес, запитуйте, що я хочу від відпустки і від себе.

Бо дуже часто ми не знаємо, чого хочемо. А потім у нас відчуття, ніби ми так нічого і не отримали для себе. Сама відпустка має бути якісною, тут теж дуже багато підводних каменів, тому що складно змусити себе лягти на лежаку і «відпочивати» весь день.

Тому я би порадила ділити відпочинок на певні блоки. Наша психіка – складна система і вона потребує зміни діяльності. Нехай перший день це буде 20 хвилин на лежаку і ще година прогулянки по новому місту, година – посидіти в кафе і насолоджуватися якоюсь їжею. Має бути постійна зміна: пасивний відпочинок – активний відпочинок. Дуже важливий певний ритм.

А якщо вже так сталося, що не вдалося прислухатись до всіх цих порад, відпустка закінчилася, і настав стан post-vacation blues. Як вийти з цього стану, щоб не заглибитися в депресивні моменти?

Дуже важливо домовитися зі своєю провиною. Бо дуже часто включається провина, що ми не так все організували, не так все зробили. Тут важливо включити аналітичне мислення і розібратися, що рік має 365 днів. Фактично, це 100% нашого часу. А відпустка – це тиждень-два, приблизно 4% річного часу. Дуже складно насправді закрити всі питання за допомогою відпустки. Тому відпускаємо провину, розуміємо, що все окей. Відпустка не має закривати всі питання, лише ті, що може. Треба продумати способи, як закривати деякі потреби у робочий час, а деякі – якісно проживаючи вихідні дні. Знову таки потрібна адаптація, бажано не йти з літака одразу на робоче місце, а перечитати всі робочі питання, включитися в роботу, перезавантажитися і налаштувати себе на робочий процес. Це дуже важливо для того, щоб не провалюватися в оцей стан post-vacation blues, а інтегрувати свій відпочинковий досвід у реальне життя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.

Інші новини

Поляк Анна Миколаївна
Інтерв'ю

Інфекційна безпека в медичному закладі: що пацієнт не бачить, але що захищає його здоров’я

Чисті кабінети, оброблені поверхні, стерильні інструменти та антисептики біля входу — це лише видима частина інфекційної безпеки в медичному закладі. За нею стоїть ціла система правил, процедур і щоденної роботи медичного персоналу. Її мета — зменшити ризик передавання інфекцій між пацієнтами, медичними працівниками та відвідувачами. Про те, як працює ця система, чому гігієна рук має таке значення, чим відрізняються дезінфекція

Веприк Тетяна Василівна
Інтерв'ю

Веприк Тетяна Василівна: Кір, вітрянка та кашлюк: чому інфекції, які вважалися контрольованими, знову актуальні?

Вакцинація зробила багато небезпечних інфекцій значно рідшими, але не усунула їх повністю. Сьогодні кір, вітряна віспа та кашлюк залишаються актуальними проблемами дитячого здоров’я. В Україні у 2026 році продовжують реєструвати випадки кору: за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, за перші п’ять місяців року в країні повідомили майже про 1000 випадків цього захворювання. Чому ці інфекції продовжують поширюватися, які ускладнення вони

Тарасенко (Холодій) Тетяна Володимирівна
Інтерв'ю

Тетяна Холодій (Тарасенко): «Чому варто звертатися до психолога?»

Психологічне консультування та психотерапія допомагають людині краще зрозуміти себе, впоратися з емоційними труднощами, пройти складні життєві періоди та знайти способи змінити те, що заважає жити повноцінно. Звернення до психолога – це не лише про серйозні психологічні проблеми. До фахівця можна звернутися, коли хочеться розібратися у власних почуттях і думках, покращити стосунки, навчитися краще справлятися зі стресом або просто зрозуміти, що

Бриндзей Ольга Володимирівна
Інтерв'ю

Ольга Бриндзей: «Не всі патології серця болять»

Що робити, щоб наше серце було здоровим? Які існують міфи навколо захворювань серця? Чому не можна самостійно призначати собі ліки? Який стосунок до серцевих патологій має підвищений холестерин? На ці та інші запитання відповідає лікар-кардіолог, сімейний лікар, терапевт медичного центру VISE clinic Ольга Бриндзей. Ольго Володимирівно, якщо ми говоримо про серце, чи є якісь міфи, створені людьми навколо захворювань серця

Шторх Марія Василівна
Інтерв'ю

Марія Шторх: «Які медичні обстеження важливо проходити у віці після 60-ти»

Кожен вік має свої переваги водночас кожен вік має і свої особливості. Які саме обстеження варто проходити після 60-ти років, якими оглядами не можна нехтувати і чому саме розповідає сімейний лікар та лікар-ендокринолог медичного центру VISE clinic Марія Шторх. Маріє Василівно, чому так часто звучать заклики проходити регулярні медичні огляди людям після 60-ти років? Вік після 60-ти років несе в

Гнип Ірина Петрівна
Інтерв'ю

Ірина Гнип: «Досі існує чимало міфів щодо контрацептивних пігулок»

Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) – один із найбільш досліджених медичних препаратів у історії фарміндустрії. Вони змінили соціальний та медичний ландшафт XX століття, подарувавши жінкам контроль над власним репродуктивним здоров’ям. Проте й сьогодні довкола протизаплідних таблеток витає величезна кількість стереотипів – від побоювань «виростити бороду» до міфів про необоротне безпліддя. Розібратися, як насправді працюють КОК, якими вони бувають, які приховані плюси

Vodafone
+38 066 563 5430

Kyivstar
+38 067 563 5430

Email
info@vise.com.ua

Адрес
м. Івано-Франківськ, вулиця Сорохтея, 14а

Графік роботи
Понеділок – П’ятниця: 9:00 – 19:00; Субота: 9:00 – 17:00; Неділя – 11:00-15:00.

Замовити дзвінок