Багатьом людям знайоме відчуття печії. Але мало хто знає, що печія може бути ознакою гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Отож, чому виникає печія, коли вона означає серйозні проблеми з організмом та коли варто обов’язково звернутися до лікаря? На ці та інші питання відповідає лікар-гастроентеролог, дієтолог для дорослих медичного центру VISE clinic Наталія Гуйван.
Наталіє Володимирівно, печія – це проблема шлунка чи стравоходу?
Людина зазвичай описує печію, як пекуче відчуття за грудиною, яке може поширюватися вгору. Найчастіше печія асоціюється з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою – ГЕРХ. Але важливо розуміти: печія не дорівнює автоматично ГЕРХ. У частини людей печія може виникати без доведеного патологічного рефлюксу, наприклад при рефлюкс-гіперчутливості або функціональній печії. Тому сучасна гастроентерологія не зводить проблему до простого «надлишку кислоти».
А чому тоді при рефлюксі може боліти або «пекти» за грудиною?
Коли вміст шлунка потрапляє у стравохід, він може подразнювати його слизову.
Крім того, симптоми можуть виникати через підвищену чутливість стравоходу навіть без вираженого пошкодження слизової. Саме тому печія – це не обов’язково ознака гастриту або виразки.
Але є важливе правило: біль або печіння в грудях не можна автоматично списувати на рефлюкс. Якщо характер симптомів може відповідати серцевій патології, спочатку необхідно виключити небезпечні кардіологічні причини.
Тоді що таке гастроезофагеальна рефлюксна хвороба?
ГЕРХ – це стан, при якому гастроезофагеальний рефлюкс спричиняє симптоми та/або ускладнення. Сам гастроезофагеальний рефлюкс може бути фізіологічним – він періодично відбувається навіть у здорових людей. Патологічним він стає тоді, коли призводить до значущих симптомів або ушкодження стравоходу. Тобто проблема не просто в тому, що «кислота піднялася зі шлунка». Значення мають характер рефлюксу, його частота та індивідуальна чутливість стравоходу.
Чому ж у деяких людей печія дуже сильна, хоча гастроскопія може бути нормальною?
Тому що вираженість симптомів не завжди відповідає ступеню видимого ушкодження слизової. У пацієнта можуть бути типові симптоми ГЕРХ без ерозій при ендоскопії. Такий варіант називають неерозивною гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Крім того, у деяких людей стравохід може бути надмірно чутливим до рефлюксу. Саме тому нормальна гастроскопія не означає автоматично, що симптоми «не справжні» або що рефлюксу точно немає.
Чи може ГЕРХ проявлятися не тільки печією?
Так. Типовими симптомами ГЕРХ є:
- печія;
- регургітація — відчуття закидання вмісту шлунка в ротову порожнину.
Але пацієнти можуть мати й інші симптоми. Наприклад, деякі люди скаржаться на біль у грудях, відчуття дискомфорту за грудиною або порушення сну через нічні симптоми.
Чи може ГЕРХ викликати симптоми з боку горла та дихальних шляхів?
Так, у деяких пацієнтів можуть виникати захриплість голосу, частий чи тривалий кашель, постійна потреба відкашлятися або відчуття стороннього тіла чи слизу в горлі.
Але важливо розуміти: ці симптоми не є специфічними для ГЕРХ. Вони можуть мати й інші причини – захворювання ЛОР-органів, алергічні захворювання, постназальне затікання слизу, бронхіальну астму, медикаменти, вплив подразнювальних факторів тощо. Тому сам факт наявності таких симптомів ще не означає, що їх спричиняє рефлюкс.
Коли при печії можна почати лікування без гастроскопії?
Якщо пацієнт має типові симптоми – печію та/або регургітацію – і при цьому немає тривожних ознак, лікар може призначити таблетоване лікування. Це не означає, що кожна людина з печією повинна самостійно починати тривале лікування. Важливо враховувати вік, характер симптомів, супутні захворювання та фактори ризику.
А коли гастроскопія необхідна?
Гастроскопія потрібна не кожному пацієнту з печією одразу. Вона особливо важлива при тривожних симптомах, підозрі на ускладнення або коли симптоми не контролюються належним лікуванням.
До тривожних ознак належать, зокрема:
- дисфагія – утруднене ковтання;
- одинофагія – болісне ковтання;
- ознаки шлунково-кишкової кровотечі;
- анемія;
- ненавмисне схуднення;
- інші симптоми, які можуть свідчити про серйозне захворювання.
У таких ситуаціях не варто роками лікуватися самостійно препаратами від печії.
Якщо гастроскопія нормальна, чи означає це, що ГЕРХ немає?
Ні. Гастроскопія дозволяє побачити ушкодження слизової, але відсутність ерозій не виключає ГЕРХ. Саме тому існує поняття неерозивної ГЕРХ. Рішення про подальше обстеження залежить від симптомів, попередніх результатів досліджень і клінічної ситуації.
Чому інгібітори протонної помпи (ІПП) іноді не допомагають?
Це дуже важливе питання. Причин може бути декілька. По-перше, препарат може прийматися неправильно. ІПП оптимально приймати перед їжею, а не лише тоді, коли вже виникла печія. По-друге, причина симптомів може бути не в ГЕРХ. По-третє, у пацієнта може бути інший механізм виникнення симптомів – наприклад, функціональна печія або рефлюкс-гіперчутливість. Тому якщо ІПП не допомагає, не завжди правильна тактика – просто збільшувати дозу. Спочатку потрібно переглянути діагноз і правильність лікування.
Чи потрібно при ГЕРХ повністю відмовитися від кави, шоколаду, цитрусових і гострих продуктів?
Ні. Універсальної суворої дієти, якої повинні дотримуватися всі пацієнти з ГЕРХ, немає. Якщо конкретний продукт регулярно провокує симптоми саме у вас, його можна обмежити. Але немає необхідності автоматично виключати десятки продуктів лише через діагноз ГЕРХ. Це важливо, тому що надмірні харчові обмеження можуть погіршувати якість життя без доведеної користі.
А що з вечерею перед сном?
Якщо людина має нічні симптоми рефлюксу, бажано не їсти безпосередньо перед сном. Для таких пацієнтів також може бути корисним підняття головного кінця ліжка. Це не те саме, що просто покласти кілька подушок під голову – ефективніше підняти верхню частину тулуба або головний кінець ліжка.
Чи має значення надмірна вага?
Так. Надмірна маса тіла та ожиріння пов’язані з підвищеним ризиком ГЕРХ. У пацієнтів із надмірною вагою або ожирінням зниження маси тіла може зменшувати симптоми рефлюксу. Тому контроль маси тіла є однією з найбільш обґрунтованих модифікацій способу життя при ГЕРХ.
Чи може ГЕРХ призвести до серйозних ускладнень?
Так. У частини пацієнтів ГЕРХ може мати ускладнений перебіг. До основних ускладнень належать:
- ерозивний езофагіт – пошкодження слизової оболонки стравоходу внаслідок гастроезофагеального рефлюксу;
- пептична стриктура стравоходу – його звуження, яке може призводити до утруднення проходження їжі;
- стравохід Барретта – стан, асоційований із хронічною ГЕРХ, за якого відбувається зміна типу слизової оболонки нижньої частини стравоходу. Стравохід Барретта є фактором ризику розвитку аденокарциноми стравоходу.
Водночас, наявність ГЕРХ не означає, що у людини обов’язково розвинеться стравохід Барретта або рак стравоходу. Ризик розвитку таких ускладнень залежить від низки факторів, тому обстеження та скринінг на стравохід Барретта потрібні не всім пацієнтам із печією, а лише людям із відповідними факторами ризику.
Чи можна повністю позбутися ГЕРХ?
У частини пацієнтів симптоми можна дуже добре контролювати, іноді без постійного прийому препаратів. Але ГЕРХ у багатьох людей має хронічний характер, тому симптоми можуть повертатися після припинення лікування. Для частини пацієнтів достатньо терапії за потреби, а при певних формах ГЕРХ може бути потрібне тривале лікування.
Тому мета – не просто «пропити таблетки», а визначити мінімальну ефективну стратегію контролю захворювання.
І на завершення: яка головна помилка пацієнтів із печією?
Вважати, що будь-яка печія — це просто «підвищена кислотність». Насправді: печія не завжди означає ГЕРХ; кашель не завжди означає рефлюкс; нормальна гастроскопія не виключає ГЕРХ; а відсутність ефекту від ІПП не означає, що потрібно просто збільшувати дозу.
Сучасний підхід полягає в тому, щоб правильно встановити причину симптомів, оцінити ризики, призначити лікування за показаннями та періодично переглядати його необхідність. Саме тому при регулярній печії, регургітації або симптомах, які заважають повсякденному життю, варто звернутися до гастроентеролога, а не роками займатися самолікуванням.
